Патріотичне виховання студентської молоді

УДК

Петрів Г.В., викладач Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Заліщицький аграрний коледж ім. Є. Храпливого»

З ДОСВІДУ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ У ВП НУБіП УКРАЇНИ «ЗАЛІЩИЦЬКИЙ АГРАРНИЙ

КОЛЕДЖ ІМ. Є. ХРАПЛИВОГО»

Petriv H. V., teachero of Separated Subdivision of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine "Zalishchyky Agricultural College named by. Ye. Khraplyvyy "

FROM THE EXPERIENCE OF PATRIOTIC EDUCATION IN SEPARATET SUBDIVISION OF THE NATIONAL UNIVERSITY OF LIFE AND ENVIRONMENTAL SCIENCES OF UKRAINE «ZALISHCHYKY AGRICULTURALCOLLEGE NAMED BY.YE KHRAPLYVYY»

У статті розкрито досвід виховної роботи уВП НУБіП «Заліщицький аграрний коледж ім. Є. Храпливого. Встановлено, що здійснюється значна робота із патріотичного виховання студентської молоді. Змістом патріотичного виховання в коледжі є формування особистості зорієнтованої на національні цінності, прагнучої розбудови демократичної, незалежної української держави. У коледжі звертається увага на дієвому служінні Батьківщині, що передбачає не тільки визнання поваги і любові до всього рідного (територія, предки, мова, історія), а й готовність самовіддано працювати в ім’я і на благо України. Визначений зміст патріотичного виховання реалізуються у ході проведення цілої низки культурно-просвітницьких заходів, заходів з відзначення державних і пам’ятних дат, відкриття залу традицій «Наддністрянська світлиця», створення музею коледжу, зустрічей з цікавими людьми, залучення студентів у гуртки художньої самодіяльності та клуби за інтересами.

Ключові слова: патріотизм, патріотичне виховання, національна свідомість, громадянськість, досвід виховної роботи, форми і методи виховної роботи.

The article deals with the experience of educational work inSeparated Subdivision of the National University of Life and Environmental Sciences"Zalishchyky Agricultural College named by. Ye. Khraplyvyy.It isestablished that considerable work is carried out patriotic education of students youth .The content of patriotic education in college is the formation of the personality oriented towards national values aspiring the building of a democratic, independent Ukrainian state. Students for college aware of their belonging to the Ukrainian people, penetrate a sense of respect for national cultural history, traditions and customs. Young people can learn Ukrainian language and deepen knowledge of foreign languages of international communication, tolerant of ethnic groups and minorities living on the territory of Ukraine. College draws attention to the effective service of the Motherland, which involves not only recognition of the respect and love of home (territory, ancestry, language, history), but also the willingness to work selflessly in the name and for the benefit of Ukraine . The content of patriotic education is realized in the course of a number of cultural and educational activities for celebration of anniversaries and state dates, the opening of the room of traditions "Naddnistrianska chamber", a museum of college, meeting interesting people, engaging students in groups of amateur and clubs interests.

Keywords: patriotism, patriotic education, national identity, citizenship, educational work experience, forms and methods of educational work.

В статье раскрыт опыт воспитательной работы в ВП НУБиП « Залещицкий аграрный колледж им Е. Храпливого. Установлено, что осуществляется значительная работа по патриотическому воспитанию студенческой молодежи. Содержанием патриотического воспитания в колледже является формирование личности ориентированной на национальные ценности, стремящейся развития демократического, независимого украинского государства. В колледже обращается внимание на действенном служении Родине, что предполагает не только признание уважение и любовь ко всему родному (территория, предки, язык, история), но и готовность самоотверженно работать во имя и на благо Украины. Определенное содержание патриотического воспитания реализуются в ходе проведения целого ряда культурно-просветительских мероприятий, мероприятий по празднованию государственных и памятных дат, открытие зала традиций «Надднестрянская светлица», создание музея колледжа, встреч с интересными людьми, привлечение студентов в кружки художественной самодеятельности и клубы по интересам.

Ключевые слова: патриотизм, патриотическое воспитание, национальное сознание, гражданственность, опыт воспитательной работы, формы и методы воспитательной работы.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Розбудова незалежної Української держави неможлива без оновленої національної освіти, розробки прогресивних технологій, гуманізації, диференціації та інтеграції навчання, науково обґрунтованої системи патріотичного виховання майбутніх громадян ХХІ століття. Тому на сучасному етапі становлення правової демократичної держави та інтеграції України до загальноєвропейського співтовариства дедалі більшої гостроти набуває проблема відтворення в суспільстві духовної, високоморальної особистості – творця власного майбутнього, гуманіста, громадянина – патріота України. Адже зміцнити і розвинути демократичну правову державу, яка ввійшла б повноправним суб’єктом до європейської спільноти можуть громадяни, які люблять свій народ, свою Україну, готові самовіддано захищати й розбудовувати її, які мають людську гідність, національну самосвідомість, гуманістичну моральність, знають свої права і свободи та вміють цивілізовано відстояти їх, сприяючи громадянському миру і злагоді в суспільстві. Виховати таких можна за умови розвитку національної освіти, в якій система виховання та навчання ґрунтується на ідеях української героїчної історії, багатої культури, звичаях народу та глибокому знанні рідної мови, літератури, поваги до національних символів, та основ християнської релігії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.На теренах України першооснови патріотичного виховання були закладені ще в народній педагогіці – в легендах, казках, міфах, літописах, повчаннях, прислів’ях. Питання патріотичного виховання хвилювало літописців, державних і громадських діячів, письменників: Нестора Літописця, Ярослава Мудрого, Іларіона, Володимира Мономаха, П.Орлика, Ф.Прокоповича, Г.Сковороду, Т.Шевченка, П.Куліша, Д.Чижевського, Лесю Українку, І.Франка, М.Грушевського, В.Винниченка, С.Рудницького. Багатогранні аспекти патріотичного виховання особистості знайшли своє відображення у працях педагогів Х.Алчевської, Г.Ващенка, О.Духновича, І.Огієнка, С.Русової, К.Ушинського, Я.Чепіги, які велику увагу приділяли вихованню любові до своєї землі, рідної мови, формуванню національної самосвідомості, поваги до історичного минулого. А.Макаренко, В.Сухомлинський радили прищеплювати молоді високі почуття вірності й відданості Батьківщині, пошани до її трудівників. Психологічні засади патріотичного виховання досліджували П.Блонський, Л.Виготський, Г.Костюк, О.Леонтьєв, О.Петровський, І.Синиця, П.Якобсон. У сучасній педагогічній науці окремі аспекти патріотичного виховання розробляють О.Бандура, Н.Волошина, А.Капська, В.Неділько, Є.Пасічник, Б.Степанишин..

Мета статті. Проаналізувати досвід роботи з патріотичного виховання студентської молоді у Відокремленому підрозділі Національного університету біоресурсів і природокористування України «Заліщицький аграрний коледж ім.Є. Храпливого» (далі ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний коледж ім. Є. Храпливого» ).

Виклад основного матеріалу.

Процес виховання – це система виховних заходів спрямованих на формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості [1, с. 3]. Одним із пріоритетних напрямків організації виховної роботи у ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний коледж ім. Є Храпливого» є активне формування у молодої людини відчуття патріотизму, любові до власної Вітчизни та рідного краю. Відзначимо, що патріотизм (від гр. patriotes – батьківщина) – любов до своєї батьківщини, відданість своєму народу, гордість за свій народ, прагнення захистити його надбання, продовжити примноження його загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей. Як зазначав В. Сухомлинський:«виховання громадянина патріотом – це гармонія розуму, думки, ідей, почуттів, духовних поривів, вчинків» [2, с.16]. Патріотичне виховання покликане виховувати у молодої людини високі моральні ідеали, почуття жертовного служіння Батьківщині. Відомо, що основні риси громадянина формуються в молодому віці під впливом загальнонародних цінностей, у взаємодії особистості з суспільством, яке на кожному етапі репрезентують родина, школа та різноманітні колективи [3, с. 170]. Справжній патріот любить Батьківщину, не відвертаючись від неї через те, що їй нічим заплатити йому за це і що її народ не досяг рівня культури характерної для європейських суспільств. А головне – патріот не обмежується пасивною любов’ю до рідного краю, він активно працює для свого народу. Його добробуту, розбудови культури й господарства. Він захищає честь своєї держав, примножує її багатства [4, с. 246].

Основна мета виховного процесу в коледжі – формувати особистість, наділену громадянською відповідальністю, національною самосвідомістю, високими духовними цінностями, родинними і патріотичними почуттями; створювати умови для розвитку творчо обдарованої молоді, її індивідуальних якостей, набуття за час навчання молодою людиною соціального досвіду. Виховний процес відбувається як через інформаційно-просвітницькі виховні години (вони відбуваються двічі на тиждень), зустрічі з цікавими людьми, так і через залучення студентів у гуртки художньої самодіяльності, клуби за інтересами, музей Є. Храпливого, бібліотеку з Інтернет центром, спортивні гуртки, органи студентського самоуправління. Саме через них розвивається художньо-естетична культура, формується національна та громадянська свідомість, реалізуються творчі можливості студента [5, с. 12].

Адміністрацією вищого навчального закладу було звернуто увагу на посилення актуалізації та підвищення мотивації вивчення студентами дисциплін гуманітарного блоку: історії України, української мови та літератури, краєзнавства, політології, соціології, культурології. Саме ці предмети сприяють формуванню у студентської молоді цілісного розуміння таких засадничих принципів патріотичного виховання як відданість рідній Вітчизні, гордість за її соціокультурні та історичні здобутки.

Програма з історії України передбачає виховання в студентів особистісних рис громадянина України, загальнолюдських духовних ціннісних орієнтацій, сприйняття ідей гуманізму та демократизму, патріотизму, взаєморозуміння між народами на основі особистісного усвідомлення досвіду історії. Педагоги-історики чітко окреслили свою навчально-виховну мету – плекати національну особистості, яка щиро сповідує високі ідеали національного відродження і працює задля процвітання України. Патріотичне виховання здійснюється на основі проблемного викладу історії України. Вже з перших занять звертається увага на значення Київської Русі, Галицько-Волинської держави, Української козацької держави – Гетьманщини, Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіка для майбутніх поколінь. Практично всі теми з історії України можна використати для виховання національної свідомості молодого покоління. Але є такі, які справедливо можна назвати уроками громадянства, українства. Серед таких: теми присвячені національно-визвольній війні Б. Хмельницького, українській революції 1917-1920 рр., діяльності шістдесятників та дисидентів, національно-визвольному руху часів перебудови, здобуттю Україною незалежності та ін. Пізнаючи свій народ, студенти пізнають самих себе, оцінюють себе як частину народу, у них формується почуття обов’язку і відповідальності перед Батьківщиною. Велике значення на заняттях історії мають героїчні подвиги особистостей, які стали патріотичною гордістю українського народу, бо як зазначав В. О. Сухомлинський «найголовніше, найяскравіше і найміцніше, що на все життя западає в серце патріота, що втілює в собі Батьківщину – це люди» [2]. Важливим є висвітлення правдивої історії українського народу, повернення до культурних надбань, відкриття наново призабутих пам’яток нашої спадщини, повернення імен видатних українських вчених, художників, композиторів, видатних політиків.

Виховання патріотизму та національної самосвідомості відбувається також на уроках української мови та літератури. К. Ушинський наголошував, що мова – найважливіший, найбагатший і найміцніший зв'язок, що зв’язує віджилі, живущі і майбутні покоління народу в одне велике, історично живе ціле. Коли зникає народна мова, – народу немає більше [6, c. 123]. Рідна мова – кров національної культури, її титульна сторінка. Кожній людині незалежно від її волі властива схильність до своєї рідної мови. Чужа мова рідною не стане [4, с. 460]. Саме тому в Заліщицькому коледжі українській мові і літературі приділяється особлива увага. В програмі з української літератури визначено, що метою вивчення дисципліни є виховання національно свідомого громадянина України, формування і утвердження гуманістичного світогляду особистості, національних та загальнолюдських цінностей [7, c. 3]. Твори української літератури є надзвичайно ефективним засобом патріотичного виховання студентів. Вагомих результатів викладачі-словесники досягають у формуванні патріотичної вихованості, адже мають продуману систему роботи із студентами у процесі вивчення поетичних, прозових і драматичних творів художньої літератури. Створена й апробована система роботи з питань патріотичного виховання під час вивчення творів М. Старицького, І. Франка, В. Стефаника, Лесі Українки, Олександра Олеся, В. Винниченка, Миколи Хвильового, М. Куліша, І. Багряного, О. Довженка, В. Симоненка, О. Гончара, Г. Тютюнника, П. Загребельного, І. Драча, Л. Костенко, В. Стуса та інших письменників передбачає виховання любові до Батьківщини, рідної мови, історії та культури, почуття національної самосвідомості, господаря власної землі, повагу до славних синів і дочок України. Багатий ідейно-тематичний зміст запропонованих програмою художніх творів реалізовує мету національного виховання в широкому обсязі.

Знати і шанувати історії рідного народу, відроджувати і примножувати його славні традиції стало визначальним напрямком не лише навчальної-освітньої діяльності викладачів, а й усієї позаурочної та виховної роботи викладацького колективу. Доказом цього стало відкриття залу традицій «Наддністрянська світлиця», в одному із гуртожитків коледжу, який радо відчиняє свої двері для всіх шанувальників українських традицій, українського слова і пісні. Як писав Г. Ващенко: «Особливо велику роль відіграють традиції у збереженні української нації. Націю звичайно визначають як цілісність поколінь минулих, сучасних і майбутніх. Таку цілість підтримують передусім традиції» [8, с. 101]. Інтер’єр коледжівської світлиці поєднав два стилі – старовинний український та сучасний. Експозиція старовини по краплині збиралася студентами різних груп. Вона включає як традиційну українську вишивку так і старовинні предмети вжитку: глиняні глеки, макітри, дерев’яні кухлі, ложки, макогони, підсвічники, ціла добірка старовинних прасок та багато ін. В урочний час зал традицій використовується для проведення лекційних, семінарських та практичних занять із таких дисциплін як культурологія, історія, українська література, сімейно-побутова культура та домашня економіка. А в позаурочний час для організації змістовного відпочинку та дозвілля студентів, проведення виховних заходів, круглих столів, зустрічей із відомими земляками, вечорів читання поезії.

Значна увага в Заліщицькому агарному коледжі приділяється організації та проведенню цілої низки заходів громадянсько-патріотичної спрямованості, які відіграють важливу роль у виробленні в студентської молоді суспільно значущої мети – побудови громадянського суспільства та правової незалежної Української держави. Серед них: просвітницька година «Хрещення України-Руси», вечір реквієм «Голодомор 1932-1933 рр. – незагоєна рана України»,тематичний вечір присвячений українському козацтву «Золоті дзвони Покрови», виховна година «Українська держава та її символіка», цикли виховних годин присвячених річницям від народження видатних українських письменників та громадських діячів, виховна година «Незалежна Україна – спільний дім для всіх її громадян», свято квітів «Світе тихий, краю милий, моя Україно», інформаційноїно-просвітницькі години:«Екологічні проблеми нашого району», «Осінні народні свята та традиції», «Бабин Яр – трагедія народу України», «Ми не отримали землю в спадок, ми взяли її в борг у наших дітей», вечір вітання до дня працівників освіти «Сіячам вічного, доброго присвячуються», тематична година «Михайло та Олена Теліги – борці за незалежність України», круглі столи присвячені правам людини за участі працівників правоохоронних органів та працівників відділу молоді і спорту районної адміністрації, виховна година присвячена 95 річниці проголошення ЗУНР «А ми тую славу збережемо…» , вечір до дня працівників сільського господарства «Уклін земний - працівникам землі», виховна година присвячена Дню української писемності і мови, Маланчин вечір, українські вечорниці, вечір пам’яті присвячений 95 річниці бою під Крутами «Герої Крут – вони назавжди в серці України», щорічно проводяться шевченківські тижні та вечори, день скорботи «Дзвони Чорнобиля», великодній тиждень з виставкою Пасхальних композицій, організовуються хресні дороги, вечори пам’яті за загиблими в Другій світовій війні «У борні, у бронзі, у серцях», просвітницькі години з нагоди дня героїв «Ми про Вас пам’ятаємо», свято української вишиванки «Веселі барви вишиванки», козацькі забави «Ми - козацького роду нащадки» та ін.

У Заліщицькому аграрному коледжів одним із очільників організації патріотичної роботи серед студентської молоді є циклова комісія гуманітарних та соціально-економічних дисциплін, представники якої мають високий рівень фахової підготовки, необхідний для проведення систематичного виховного впливу на молодь та формування у неї відповідних якостей.

У виховній роботі представники викладацького складу намагаються дотримуватись принципів єдності активних та інтерактивних методів виховання, досягаючи їх інтеграції в кожному окремому виховному національно-патріотичному заході. Відзначимо, що в організації позанавчальної роботи зі студентською молоддю викладачі широко використовували такі методи, як екскурсії, бесіди, тематичні диспути та дискусії, «круглі столи», вікторини, рольові ігри, конференції, лекції, тренінги, «відкриті трибуни», ділові ігри, різні форми роботи з книгою, періодичною пресою, безпосередньо пов’язані з тематикою національно-патріотичного виховання і покликані ознайомити студентів з найбільш яскравими сторінками нашої героїчної історії.

Як довів досвід, такі форми позанавчальної роботи користуються значною популярністю серед студентства, свідченням чого є їх активна участь в організації та проведенні даних заходів. Так, наприклад, в екскурсіях до музею навчального закладу (створений у 2008 році) та районного краєзнавчого музею в перші м’ясці навчання беруть участь всі студенти першокурсники. Із старшокурсників сформована група екскурсоводів, які розповідають своїм молодшим товаришам про історію навчального закладу, про засновника кооперативного руху Є . Храпливого, чиє ім’я носить коледж, знайомлять з історією Заліщицького краю. Заступником з навчальної роботи М. В. Сопилюком видана книга про історію навчального закладу «На переломі століть. Від садівничої школи до агроколеджу», де описано всі етапи розвитку навчального закладу, який бере свій початок, ще з 1898 року. Куратори студентських груп часто використовують дану працю на виховних та інформаційно-просвітницьких годинах. У коледжі також функціонує експозиція присвячена Є. Храпливому, яка розкриває основні віхи його життєвого шляху.

Як відомо, однією з основних форм позанавчальної діяльності та виховання студентів є групова, яка дозволяє здійснювати виховний вплив на студентів через колектив [9, 64-68]. В коледжі діє близько 40 гуртків за інтересами в яких студенти можуть розвивати свої творчі здібності та вподобання. У процесі практичної реалізації концепції національно-патріотичного виховання при суспільно-політичному клубі «Світогляд» працює три гурткові секції : історична «Мій рід, моя земля, моя Батьківщина», суспільна «Твої люди, Україно», правова «Молодь і закон». У цих гуртках студенти під керівництвом викладачів займаються вивченням українських традицій, звичаїв, побуту, обрядів, досліджують історію кооперативного руху на Заліщанщині, походження свого роду, глибше вивчають історію навчального закладу, рідного міста, села, детально знайомляться з життєвим шляхом учасників національно-визвольних змагань, випускників коледжу, видатних земляків, (родина Храпливих, О. Маковей, В. Бараник, М. Гайворонський, М. Долинський та ін.), аналізують проблему росту злочинності серед молоді, обговорюють виборчі права та обов’язки. Про результатами своєї пошукової роботи студенти звітують на щорічних науково-практичних конференціях, де вони розкривають найрізноманітнішу проблематику з історії рідного краю. Адже не можна виховати студента патріотом, якщо він не знає історії своєї малої Батьківщини, не любить свого навчального закладу, не пишається і не шанує видатних земляків.

Дієвим засобом патріотичного виховання є пісня. Г. Ващенко зазначав, що українська пісня за змістом і глибиною посідає одне з перших місць серед народів світу. Саме вона підтримує свідомість національної єдності українського народу, любов до Батьківщини і пошану до себе. В коледжі уже 26 років радує своєю творчістю аматорський ансамбль пісні і танцю «Хлібодари». Метою його творчої діяльності було відродження українського народного фольклору, насамперед того, що побутує в Заліщицькому районі. Мешканцями міста надовго запам’ятались хореографічні та вокально-хереографічні композиції, запальні танці «Гордилянка», «Вихилаяс», «Свято в Карпатах», «Несе Галя воду», «За Україну», «Зацвітай, кохана земле», «Молюсь за тебе, Україно», «Розквітне Україна», «Слався, моя Україно». Золотим фондом репертуару колективу є «Гопак», «Данець», «Запорізький марш», «Поліські гуляння», «Наддністрянське весілля». Окрасою концертних програм в коледжі є вокальні ансамблі: «Намисто», «Соколи», «Намистинки». У їх репертуарі величезна кількість патріотичних творів, тих, які створювалися століттями і несуть в собі глибоку любов до Батьківщини, зокрема у виконанні хорової групи: «Ой, у лузі червона калина», «Козацькому роду нема переводу», «Стоїть козак на чорній кручі», «Єднаймося, люба родино», «Галичина», Бандуристе, орле сизий», «Хай живе вільна Україна», «Я з тих країв»; у виконанні вокального тріо: «Нема в журавки журавля», «Там, де колиска нашого народу», «Калиновий край», «Ой, Крути, наші Крути»; у виконанні ансамблю «Намисто»: «Біль Голодомору», «Моя земля», «Бог, Україна і воля», «У полі колишиться жито», «По діброві вітер виє», «Зоре моя вечірняя»; у виконання ансамблю «Соколи»: «Ой, там за Дунаєм», «Ой, там на горі Січ іде», «Зажурились Галичанки», «Гей, ви,стрільці січовії», «Шабелино» та ін. Українська пісня характеризує українця як щирого патріота, що живе зароди Батьківщини і завжди готовий віддати за неї своє життя. Переживання, що їх передає музика можуть бути такими тонкими і глибокими, що їх не можна передати словами. Через музику душа безпосередньо розмовляє з душею. Оскільки в народній пісні відбиваються почуття народних мас, то можна сказати, що через неї ми безпосередньо розмовляємо з давніми поколіннями. Ми разом з ними живемо тими почуттями, якими жили вони. Народна пісня – це єдність музики і слова [10, с. 148]. Усе це поглиблює у студентів коледжу знання про національну історію, розвиває патріотичні почуття, погляди і переконання, формує чітко виражену патріотичну позицію та патріотичний стиль поведінки.

Висновки. Таким чином, проаналізований досвід свідчить про, те що у ВП НУБіП «Заліщицький аграрний коледж ім. Є. Храпливого» здійснюється значна робота із патріотичного виховання студентської молоді. Змістом патріотичного виховання в коледжі є формування особистості зорієнтованої на національні цінності, прагнучої розбудови демократичної, незалежної української держави. Студенти впродовж навчання у коледжі усвідомлюють свою приналежність до українського народу, проймаються почуттями поваги до національної історії культури, традицій, звичаїв. Молодь оволодівши українською мовою, поглиблює знання іноземних мов міжнаціонального спілкування, толерантно ставиться до етнічних груп і національних меншостей, які проживають на території України. У коледжі звертається увага на дієвому служінні Батьківщині, що передбачає не тільки визнання поваги і любові до всього рідного (територія, предки, мова, історія), а й готовність самовіддано працювати в ім’я і на благо України. Визначений зміст патріотичного виховання реалізуються у ході проведення цілої низки культурно-просвітницьких заходів, заходів з відзначення державних і пам’ятних дат.

Література:

1. Фіцула М. М. Педагогіка: навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – 3-тє вид., перероб і доп. – Тернопіль: Навчальна книга- Богдан, 2007 .–232 с.
2. Сухомлинський В. А. Родина в серце. – 2–е изд. – М: Молодая гвардия,1980. . – 175 с.
3. Кухаренко П.М., Резнікова О.О. Формування громадської позиції сучасної молоді//Україна на зламі тисячоліть – 20 років незалежності (1991-2011): зб. наук. пр. /Редкол.: Кобець А.С. (відп. ред. та ін..) – Д.: Видавництво «Придніпров’я», 2011. – Вип. 3. – С.169-174.
4. Вишневський О. І. Теоретичні основи сучасної української педагогіки. Посібник для студентів вищих начальних закладів. – Дрогобич: Коло, 2003.– 528 с.
5. Щорічник ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний коледж ім. Є. Храпливого» – Тернопіль: ТзОВ «Терно-Граф», 2013. – 65 с.
6. Ушинський К. Д. Вибрані педагогічнітвори: в 2 т. – К: Рад школа, 1983. –Т.1– 348 с.
7. Українська література. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 класи. Рівень стандарту. Академічний рівень. Профільний рівень. – К: ВАТ «Поліграфкнига», 2010.– 111 с.
8. Ващенко Г. Виховний ідеал. – Полтава: Полтавський вісник, 1994.–191 с.
9. Агаддулін Р.Р. Позанавчальна виховна робота у ВНЗ: досвід формування полікультурної компетенції сучасного вчителя// Педагогіка та психологія. – 2007. – №3. – C. 64-72.
10. Щербань П. М. Національне виховання в сім’ї. – К.: Культурологічне ПП «Боривітер». – 2000. – 260 с.