Берегиня гречаного поля
Серед вчених-аграрників України провідне місце належить визначному селекціонерові, професору Олені Семенівні Алексеєвій, людині, яка все своє життя присвятила аграрній науці та селекції культури гречки, підготовці висококваліфікованих наукових кадрів і спеціалістів-аграріїв.
Олена Семенівна Алексеєва була видатним науковцем одночасно у багатьох аспектах: відома вчена, прекрасний організатор науки, талановитий педагог, блискучий експериментатор, чуйний вихователь молоді, істинний інтелігент, взірець учителя для цілого покоління українських науковців та освітян. За своє життя дослідниця досягла найвищих наукових висот, пройшовши шлях від молодшого наукового співробітника Тернопільської обласної селекційно-дослідній станції до академіка.
Народилась Олена Семенівна 25 квітня 1926 р. в містечку Широківського району Дніпропетровської області в сім'ї службовців. Ще під час навчання в школі в Олени Семенівни проявився потяг до науки. Відвідуючи гурток юних натуралістів. Саме тут вона вперше побачила гречку і закохалася в неї на все життя. Юна дослідниця детально вивчала морфологію та біологію сільськогосподарських культур, виступала на шкільних конференціях, а в обласній газеті появились перші її публікації.
1945 року О.С. Алексеєва закінчила середню школу в м. Криворіжжі Кадієвського району Луганської області. Після здобуття середньої освіти любов до землі привела її на агрономічний факультет Київського сільськогосподарського інституту (нині Національний університет біоресурсів і природокористування України), який вона закінчила 1950 року. Навчаючись на четвертому курсі, під час виробничої практики на Носівській державній сортодільниці, Олена Семенівна познайомилась з селекціонером Галиною Тимофіївною Гордієнко, яка й надихнула її зайнятися науково саме гречкою.
З 1950 по 1955 рр. Олена Семенівна працювала на Тернопільській обласній селекційно-дослідній станції. Тут вона пройшла шлях від молодшого наукового працівника до заступника директора. На станції Олена Семенівна розпочала займатися селекцією гречки в західному регіоні України. Одночасно викладала курс агротехніки в школі механізації сільського господарства.
На початку 1956 року вона переїжджає на роботу в Науково-дослідний інститут землеробства і тваринництва західних областей України (м. Львів, Оброшено), де продовжує селекційну роботу з гречкою. За цей період Олена Семенівна захищає кандидатську (1956 р.), а в 1971 р.–докторську дисертацію.
У листопаді 1971р. О.С. Алексеєва, отримавши наукову ступінь доктора с.-г. наук, разом з чоловіком, Володимиром Петровичем Ступаковим, переїздить до Кам'янця-Подільського. Тут у сільськогосподарському інституті її було обрано на посаду професора, а з 1973 по 2005 р. – завідувача кафедри рослинництва і селекції.
У Кам'янці-Подільському Олена Семенівна поряд з викладацькою роботою плідно займається науково-дослідною і організаційною роботою: у 1972 році при кафедрі створює науково-дослідну лабораторію гречки, яка в 1979 р. переросла в Проблемну науково-дослідну лабораторію гречки, а в 1997 р.– в Науково-дослідний інститут круп'яних культур, який за рішенням Вченої ради університету (протокол №11 від 26 червня 2014 року) носить назву НДІКК імені О. Алесеєвої.
На посівах гречки сорту Ніка, 1988 рік.
В.А.Рарок, О.С.Алексеєва, Л.Г.Фалендиш
О.С.Алексеєва була засновником Тернопільської науково-виробничої системи «Гречка», яка охоплювала гречкосіючі господарства України. Вона також активно розвивала міжнародне співробітництво у цій галузі. Тоді ще молодий голова колгоспу, наш земляк, Ігор Михайлович Марусяк у 80–ті роки випадково зустрівся з нею на симпозіумі, й відтоді розпочалася багаторічна співпраця. Ігор Михайлович захистив кандидатську дисертацію на «гречану» тему, а потім і очолив створену виробничо–наукову систему «Гречка», де займалися вирощуванням елітного насіння та навчали аграрників передовим технологіям вирощування культури. Базове господарство системи знаходилось у селі Торське Заліщицького району, а філії були навіть і в Донецькій області.
Під керівництвом О.С.Алексеєвої виконувались і публікувались теоретичні і методичні розробки в селекції гречки, пропонувались нові методи створення вихідного матеріалу, практичні рекомендації для сільськогосподарського виробництва. Нею удосконалена методика добору за типом розвитку кореневої системи гречки, завдяки чому виведено сорт гречки Вікторія подільська.
Олена Семенівна вперше розробила і застосувала в селекції гречки метод експериментального мутагенезу (ним створені сорти Аеліта, Лада, Галея, Степова), методом сумісної дії радіації та хімічних мутагенів створено крупноплідні форми і сорти гречки (Подолянка, Кара-Даг, Яна). Шляхом використання добору за господарським коефіцієнтом та радіорезистентністю виведено сорти Омега, Рада та Єлена. Встановлена специфічність дії різних мутагенних факторів на мутаційний процес у гречки, а також особливості стабілізації мутантів старших поколінь за тривалого гамма-опромінення насіння (до 38 поколінь).
Під впливом різних мутагенів одержано широкий спектр мінливості і сформовано унікальну колекцію світового генофонду гречки. Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року №1241 цю колекцію внесено до державного реєстру наукових об'єктів, що становлять Національне надбання. Дана колекція нараховує біля 1000 зразків 13 видів і різновидностей гречки із різних країн і континентів світу. До складу колекції входять місцеві і селекційні сорти, мутантні форми, гібридні популяції, дикі види, поліплоїди, генетичні маркери, зразки татарської гречки. Оленою Семенівною розроблено шляхи підвищення крупноплідності гречки шляхом багаторазових насичуючих та складних схрещувань; проведено широку технологічну, біохімічну та фітопатологічну оцінку селекційного матеріалу. Нею виявлено зеленоквіткову форму гречки, яка характеризується підвищеною стійкістю плодів до осипання. На цій основі створено сорти гречки -Зеленоквіткова 90, Зеленоквіткова 93, Маліковська, Роксолана. Сформовано перспективний сорт гречки Рубра, який характеризується високим вмістом антоціанів у стеблах (харчовий барвник).
У місті Кам'янець–Подільський функціонує єдиний в Україні інститут гречки - Науково-дослідний інститут круп'яних культур ім. О. Алексеєвої. Він є структурним підрозділом Подільського державного аграрно-технічного університету.
За великі заслуги перед державою академік О.С. Алексеєва відзначена багатьма нагородами, почесними грамотами. Вона неодноразово була учасником різних виставок, конгресів, симпозіумів та відмічалась Золотими і Срібними медалями. За плідну педагогічну, наукову та громадську роботи О.С. Алексєєва нагороджена Дипломом Лауреата нагороди Ярослава Мудрого та медаллю імені М.В. Ломоносова. Доктор сільськогосподарських наук О.С. Алексєєва є Заслуженим діячем науки і техніки України, академіком Міжнародної академії інформатизації, Міжнародної академії екології та безпеки життєдіяльності і Академії екологічних наук Республіки Молдова та Академії наук Вищої школи України.
Вчена є автором 34 сортів гречки, опублікувала понад 350 наукових праць, 24 монографії та навчальні посібники. Підготувала близько 40 кандидатів і докторів сільськогосподарських наук, сформувала наукову школу "Fаgоруrum".
Життєвий шлях Олени Семенівни після тривалої недуги закінчився 16 вересня 2006 р. Українська земля пишається людьми, які не словом, а ділом служать рідній землі, примножують славу України на увесь світ. Саме про таку людину, щиро віддану науці, хочеться згадати і вклонитися її світлій пам'яті.
Ірина Башта, викладач агрономічних дисциплін
Використані джерела:
Рарок, В. А. Пам'яті доктора с.-г. наук, професора, академіка ан вш україни заслуженого діяча науки і техніки україни Алексеєвої Олени Семенівни (25.04. 1926 – 16.09. 2006) / В. А. Рарок, В. М. Бурдига // Генетичні ресурси рослин. — 2016. — № 19.
Филипчук, П. АЛЕКСЄЄВА Олена Семенівна / Филипчук, П. // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2004.
Журнал «Агробізнес -Україна», №3, 2003 р.
Подільський державний аграрно-технічний університет: люди і долі. Алексеєва Олена Семенівна : біобібліографічний покажчик / [уклад. Посітко Л.А.] ; ПДАТУ, Наукова бібліотека. – Кам'янецьПодільський, 2016.