День довкілля проводиться в Україні щорічно. Як і загальносвітовий День навколишнього середовища або День довкілля (WED), він є кульмінацією багатьох заходів, спрямованих на позитивні еколого-економічні зміни. Їх метою є залучення громади до поліпшення стану довкілля, озеленення та благоустрою населених пунктів та прилеглих до них територій, очищення водних джерел, поширення екологічних знань і багато іншого. Цей день – гарний привід зібратися разом, щоб забезпечити чистіше, зеленіше і яскравіше оточення для себе та майбутніх поколінь.
У рамках акції за «За чисте довкілля» в Заліщицькому аграрному коледжі проходить день благоустрою території. До акції було залучено весь студенський колектив та працівники коледжу.
Організатори акції ставили перед собою мету поліпшити стан навколишнього середовища, ознайомити студентів з існуючими екологічними проблемами території проживання, визначити кількість побутових відходів, а також розробити практичні заходи щодо усунення негативного впливу людської діяльності на природу та його запобігання.
Для реальної оцінки кількості побутових відходів, необхідним є аналіз складу побутових відходів, їх походження , визначення кількісної маси. Ці дані потрібні для розробки стратегії природокористування та методів утилізації. На даний час найдешевшим способом утилізації відходів, в тому числі побутових, є захоронення на сміттєзвалищах (полігонах відходів).
У рамках заходу за студентами були закріплені території та роздані поліетиленові пакети, у які збирались побутові відходи для подальшого їх аналізу. Наступним кроком було розділення відходів згідно їх походження, а саме: скло, полімери, пластмаси, папір. У результаті проведеного аналізу з’ясувалось, що найпоширенішими забруднювачами є скло та полімери, відповідно на другому і третьому місцях закріпились пластмаса та папір. Важливим фактором є те, що процес розкладу кожного із зазначених забруднювачів триває від 1 року – папір, до 100 років і більше - скло, полімери. Тривалий розпад призводить до накопичення шкідливих токсичних речовин в живих та неживих компонентах довкілля. Що в свою чергу погіршує стан навколишнього середовища та здоров’я людини. Що можемо зробити ми?
Як би це не здавалося дивним і неправдоподібним, але кожний з нас, "маленька людина", може зробити дуже багато.
Насамперед, нам треба усвідомити, що так жити далі не можна. Вичерпано всі ліміти, відпущені Природою, і людина не має права так далі поводитися з матір'ю-Землею, як поводилася дотепер, інакше майбутнього у неї не буде. Кожен особистий вчинок щодо навколишнього середовища, кожна дія повинні надалі оцінюватися з екологічної точки зору, а саме: "чи не принесе ця дія шкоди іншим людям і Природі?" Згадайте, що молоді лікарі перед одержанням права на звання лікаря дають "Клятву Гіппократа", основним постулатом якої є "Не зашкодь!". Кожний з нас повинен мати у своєму серці цю ж клятву щодо Природи, інших людей, усіх живих істот ("братів наших менших").
По-друге, усвідомивши це, кожен з нас повинен донести цю думку до інших людей, передати їм знання, боротися проти нерозумних і злочинних дій стосовно Природи. Багато хто із сьогоднішніх студентів завтра буде керувати колективами людей, працювати агрономом, бухгалтером, політичним діячем, буде лідером. Від них, завтрашніх лідерів суспільства, особливо багато залежить. Тому формування екологічної свідомості насамперед адресовані саме молодому поколінню.
Студпалламент,
циклова комісія екологічних дисциплін