Бібліотека коледжу інформує
Крути 29 січня 1918 р – символ українського юнацтва.
Біль пам'яті
Нам того дня ніколи не забути
І плин історії не зупинить.
Кривава рана України – Крути,
ЇЇ ніколи нам не залічить.
Ось суне банда п'яна Муравйова –
На стольний Київ лютий ворог гнав.
А град не був до захисту готовий,
Лиш до броні студентський курінь став.
І почалася битва не по силі,
На смерть стояли наші юнаки.
За честь і волю падали красиві
Сини Вкраїни - славні вояки.
Кати живими їх ще добивали
І гнали босими у сніг й мороз.
Та юнаки пощади не благали,
Бо не боялись ворога погроз…
Стоїть сьогодні хрест на браннім полі
На честь героїв Крут, що полягли
Від куль ворожих. Юну свою долю
Вони Вітчизні рідній віддали.
Нам того дня ніколи не забути
І плин історії не зупинить.
О, скільки було за Вкраїну Крутів, -
Їх досі ще не можем полічить !
Василь Дрозд
Крути 29 січня 1918 року - символ героїзму та відданості нашого юнацтва і символ національної трагедії . День великого чину визвольних змагань і патріотичного запалу молоді та водночас день непрощенного безчиння провідників нації , очі яких були затемнені тінню двоголового орла, а з другого боку засліплені та загіпнотизовані соціалістичною утопією, вірою у шляхетність російської демократії, яка начебто зніме налигач з української нації.
Бій, що відбувся на залізничній станції 29 січня 1918 року між більшовицькими військами М.Муравйова й об'єднаними військами юнкерів 1-ї Київської юнацької школи ім. Б.Хмельницького та першої сотні новоствореного Студентського куреня під єдиним командуванням А.Гончаренка, навіки вписано золотими літерами на скрижалях української історії як символ самовідданості та мужності.
Битва під Крутами – один із важливих сюжетів сучасної української історичної пам'яті, що має велике значення для становлення української ідентичності. Ми це особливо гостро відчуваємо на фоні нинішніх подій. Уже навесні 1918 року українські газети писали: « В Крутах загинув цвіт української шкільної молоді. Загинуло кілька сот найкращої інтелігенції – юнаків ентузіастів української національної ідеї. Така втрата для культурної нації була б важкою; для нашого народу вона безмірна».
Бій під Крутами – трагедія на сторінках української історії і перемога духу, яких мало в історії людства. Свідомо, а може і не свідомо Герої Крут довели, що боротьба за незалежність України ніколи не припиняється .Вони знали, що Крути - це перша після Полтави війна з Москвою. Вони знали, що за ними немає жодних українських армій, що вони не здобудуть перемогу над ворогом. Але відчували, що для поневоленого народу потрібна така смерть, щоб сколихнути совість, душу і серце людей, які мали усвідомити, хто несе волю, а хто поневолення.
На жаль,знову, через 99 років, в Україні актуальні слова Павла Тичини:
На Аскольдовій могилі
Український цвіт!-
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
Тож збережімо пам'ять про кожне життя, покладене на жертовник свободи та незалежності Української держави. Хай слугуватиме прикладом для майбутніх поколінь самовідданість в ім'я рідної землі молодих героїв Крут, героїв, що загинули в Києві, захищаючи демократію України!
Їх подвиг - взірець для всіх нас.
Слава Україні! Героям слава!
В бібліотеці організовано книжкову виставку «На Аскольдовій могилі – український цвіт !»
Підготували працівники бібліотеки