«А над світом, а над світом, українська вишивка цвіте»
Ганна Костів-Гуска
Одягнімо, друже, вишиванки -
Наш чарівний український стрій.
Не для когось, не для забаганки,
А для себе, вірний друже мій.
Одягнімо вишиванки, друже,
Як одвічний предків талісман.
Хай не буде серед нас байдужих
І один в нас буде отаман.
Одягнімо в свята і неділі
В будень, за потреби одягнім.
І відчуєм – вороги безсилі
Зруйнувати український дім.
Одягнімо вишиванки, друже,
Хай побачить українців світ –
Молодих, відважних, дужих,
У єднанні на багато літ .
В.Дерій
Вишивка на Україні - один з найбільших улюблених і поширених різновидів народної творчості. У виробах українських вишивальниць нас захоплює піднесений світ краси і фантазії, поетичного осмислення життя, світ натхненних образів, коріння яких сягає міфології, звичаїв і уявлень наших предків.
Україна дуже багата на вишивальні традиції і значною мірою позиціонує себе у світі, в культурному плані через вишивку.
Фольклор у найдавніших обрядових піснях, колядках, щедрівках часто передає інформацію про вишивки, що є доказом давнього її існування на наших теренах.
Враховуючи давній інтерес у суспільстві до своєї минувшини, вивчення всього родового коріння, яке проявляється через традицію вбрання, зокрема через вишивку, вже в котрий рік в день вишиванки в Заліщицькому аграрному коледжі ім. Є.Храпливого організовуються творчі виставки вишивок.
Бібліотека коледжу традиційно організовує книжкові виставки. Цьогорічна має назву «Дивовижний світ української вишивки». Виставка презентує кращі зразки багатої української вишивки через ілюстровані видання, що побудовані на матеріалах музейних колекцій України, широко висвітлено історію розвитку української вишивки, також показано її роль і місце в оформленні одягу та житла за різноманіттям технічного виконання. Окрасою книжкової виставки є віршовані рядки поетів рідного краю, приурочені цій темі.
Оксана Дяків
Вишиванка
У вишиванці українській – небо
І світло зір далеких, і світи,
Яких землянам досягти ще треба,
Злетівши до жаданої мети …
У вишиванці – ніжність і кохання …
Та вдів і матерів самотній сум.
Мереживсь візерунок у чеканні –
Чумацький шлях любові й дум…
У вишиванці предковічній – доля
І горя-радості буремний плин.
У хрестиках – бажання волі
Й державності всіх поколінь ….
У вишиванці – плекана надія
На самобутність майбуття.
На полотні – незгасна мрія,
Червоно-чорне дзеркало життя…
Василь Дрозд
Моя вишиванка
Буяння весни білосніжним серпанком
Далеко від дому приходить у снах.
І піснею грає моя вишиванка,
Яку я з дитинства носив на грудях.
Моя вишиванко, червона калино,
Ти символ Вітчизни з прадавніх віків.
Моя вишиванка – душа України
І зірка яскрава для дочок – синів.
Гаптовано ніжно й барвисто нитками,
Сорочка для мене - святий оберіг.
І стежка до світлої пам'яті мами,
Яку я у серці назавжди зберіг.
Цвіте вишиванка – сорочка вкраїнська
Калиною білою в рідних садах.
А в тій вишиванці- любов материнська,
Що нас зігріває в далеких світах.
Г. Костів – Гуска
Вічна пісня барв і кольорів,
Неповторна музика натхнення !
Шепіт трав, і шелест яворів,
І дзвінкі турботи сьогодення.
Хрестиком укладено в рядки,
Поспліталось, блиснуло веселкою,
Ніжність материнської руки,
Пісні щем весільної, веселої.
Дух народу в колір заплете,
Проросте і піснею, і цвітом.
А над світом, гляньте, а над світом –
Українська вишивка цвіте!
Матеріал підготували працівники бібліотеки