«Хресна дорога сьогодення: коли біль народу зливається з Христовим хрестом»
У часі Великого посту Хресна дорога стає особливо важливою подією для християнської спільноти. Це не просто літургійне дійство, а глибоке духовне переживання страждань Ісуса Христа.
У тиші весняних вечорів, 2 та 9 квітня, у храмах Церков Пресвятого серця Христового та Покрови Пресвятої Богородиці відбулася Хресна дорога Христа – Хресна дорога України за участі студентів та викладачів Заліщицького фахового коледжу. Парафіяльна спільнота церков зібралася, щоб разом пройти шлях страждань Ісуса Христа — Хресну дорогу, яка цього року мала особливий зміст. Вона була пронизана не лише євангельськими подіями, а й болем сьогодення — болем війни, втрат, випробувань та надії на воскресіння нашого народу. Протягом усіх 14 стацій кожен присутній мав нагоду пороздумувати про свої стосунки із нашим Спасителем і разом із Ним пройти цей хресний шлях.
Кожна стація оживала не лише спомином про Христові муки, а й реальністю нашого часу:
Ісус падає під хрестом — Україна, яка втомилася, але не скорилася.
Ісус зустрічає Матір — як зустріч бійця з родиною після ротації.
Симон з Киринеї — це кожен волонтер, що несе чужий біль на своїх плечах.
Це була Хресна дорога народу, який несе свій хрест з гідністю, як Христос — у мовчанні, але з перемогою любові.
Особливою окрасою цієї Хресної дороги став чудовий спів молоді, який наповнював серця присутніх духовною глибиною та спокоєм, що допомагало ще глибше пережити кожну стацію.
Ця Хресна дорога стала символом єдності та віри, учасники Хресної дороги не приховували емоцій — зі сльозами на очах кожен відчував глибокий духовний зв'язок, долаючи разом із Христом його страждання.
Присутні пройшли через різні етапи Хресної дороги, зупиняючись на кожній станції, щоб помолитися і згадати про важливість жертви Христа для всього людства. Кожна зупинка нагадувала нам про те, як важливо підтримувати один одного у важкі часи.
На завершення настоятелі отець Роман та отець Іван звернулися до парафіян, щиро подякувавши молоді за організацію та проведення цієї Хресної дороги, за їх активність, молитву та любов до Бога і ближніх.
Наш шлях болю — не даремний. Ми не самі. Ісус іде з нами у нашій Хресній дорозі. А це означає — буде Воскресіння. Тому за тиждень до Великодня відпустіть із серця образи. Пробачте все своїм близьким І ваша душа звільнить багато місця для любові, якої всі так потребуємо.
Нехай благодать Божа завжди супроводжує вас!
Світлана РУСНАК, Оксана БОЙЧУК, викладачі коледжу, організатори дійства