Подорож до Міста на камені
Одягнені весною в яскраво зелені шати, вулички старовинного Кам′янця – Подільського нещодавно привітно зустріли студентів 11 та15 груп ВСП «Заліщицький фаховий коледж ім.Є.Храпливого НУБіП України» разом з викладачами Гойман В.І. та Тракало О.Л.
У супроводі екскурсовода Валяровської Л.П., ми блукали вузькими вуличками, вимощеними бруківкою, вдихали дух середньовіччя і милувалися незрівнянними за красою пейзажами.
Кам′янець вражає своєю давньою величчю і розмаїттям: є споруди і святині православні, католицькі, лютеранські, мусульманські, іудейські. Адже місто було населено представниками кількох громад.
Пильну увагу наших студентів привертає Тринітарський костел (18 ст.), заснований Тринітарським чернечим орденом, ченці якого займалися звільненням невільників – християн із мусульманського полону.
Ще одне місце, яке не можна залишити поза увагою, - Петропавлівська катедра (16 ст.), унікальний храм, зі статуєю мадонни, що дивиться на захід з вершечку турецького мінарету. Вхід до комплексу лежить через тріумфальну арку, під нею всі загадували бажання – кажуть, що збуваються. У костелі вдало поєднані стилі бароко, ренесансу, неоготики, тому ми були зачаровані надзвичайним внутрішнім оздобленням: дерев′яним різьбленням, розписами, вітражами, скульптурами з каменю, органом. У самому серці старого Кам′янця височіє ратуша українсько-польського магістрату, поряд - вірменський колодязь, видовбаний у суцільній скелі на глибину 55м на кошти вірменського купця. Неподалік від ратуші розмістилися ще й францисканський монастир, домініканський костел Святого Миколая. Останній оспіваний поетами як найпрекрасніший храм краю.
Історія старого Кам'янця-Подільського пов'язана ще з одним визначним іменем – сумарно 100 днів провів тут С.Петлюра, займаючись різноплановою державною працею, що відповідала його розумінню та ідеалу державотворення. Тут у адміністративному центрі Поділля, який став тимчасовою резиденцією Директорії і уряду УНР, він виробляв і добивався прийняття рішень, що мали доленосне значення для народу України.
Особливий дух витав у Старій фортеці. І в цьому немає нічого дивного. Скелястий острів, огорнутий петлею річки Смотрич, - це природний п'єдестал, на якому більше тисячоліття тому було зведено це кам'яне диво. Тут скрізь переважає дух боротьби, і навіть шкірою відчувається розчарування тисяч вояків, які загинули на цьому березі, так і не підкоривши собі замок, а разом із ним і місто. Так і сьогодні вона неприступно височіє над містом як символ нескореності українського народу.
Чергова подорож до міста – музею вкотре підтвердила слова Олександра Довженка: «Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців». Адже молоде покоління повинне добре знати свою історію, аби не повторювати помилок минулого, знати поіменно своїх героїв, як із підручника з історії, так і новітніх, щоб передати нездоланний дух українців прийдешнім поколінням.
За враження, отримані під час екскурсіЇ, ми щиро вдячні Павлюку Б.С., директору коледжу (вирішення організаційних питань у проведенні поїздки); відділу освіти Заліщицької міської ради, Горину А.П., директору КУ «Гімназія с. Дунів» Заліщицької міської ради, водію Гнатюку І.І. ( за надання шкільного автобуса для здійснення поїздки), ну і, звичайно, найкращому екскурсоводу Лілії Валяровській.
Віра ГОЙМАН, Ольга ТРАКАЛО, викладачі коледжу