Скликає книга щирих друзів
Святкова й водночас хвилююча атмосфера панувала у читальній залі бібліотеки коледжу у Всеукраїнський день бібліотек. Бібліотечна вітальня гостинно запросила студентів та викладачів на зустріч із її величністю Книгою.
За круглим столом зібралися щирі шанувальники зібраних у бібліотеці скарбів людського розуму, втілених у книгах. Тому й не дивно, що бібліотеки називають храмом мудрості й науки, добра і знань. Пліч-о-пліч благородну місію передачі знань від покоління до покоління несуть бібліотекарі та педагоги, які майже одночасно відзначають своє професійне свято. І саме книга є поводирем у храмі людського духу та розуму.
«Книги – кораблі думки, які мандрують по хвилях часу і бережно несуть свій дорогоцінний вантаж від покоління до покоління», -зазначав англійський філософ Френсіс Бекон.
Ветеранів бібліотечної справи, нинішніх працівників бібліотеки, а також всіх присутніх на зустрічі (більшість з яких трудовий шлях в коледжі починали з бібліотеки) щиро привітав директор навчального закладу Борис Павлюк, підкресливши важливе значення бібліотеки для освітнього процесу та підготовки фахівців.
Запрошений до бібліотечної вітальні викладач, історик-дослідник минувшини рідного краю, один із найактивніших читачів бібліотеки Михайло Сопилюк вів мову про роль книги і бібліотеки у його особистому житті та професійному зростанні, про виплекану з дитинства любов до рідного слова та передану у спадок батьками справдешню історію свого народу. «Відколи себе пам'ятаю, завжди зі мною була книга», - повідав Михайло Васильович. Звертаючись до здобувачів освіти, закликав цікавитися родинною генеалогією, своїм корінням, бо це пробуджує бажання досліджувати глибше й історію отчого краю. А це потребує серйозних досліджень архівних матеріалів, пошуку необхідної інформації у електронних бібліотечних ресурсах. Щоб навчитися користуватися ними, викладач запросив студентів стати учасниками гуртка «Краєзнавство». Любов до України починається з пошанівку рідних порогів, що з такою злобою прагне викоренити наш споконвічний ворог.
Присутні вшанували хвилиною мовчання колишніх випускників коледжу, полеглих на полі битви з російським окупантом. Виховані на збереженій і переданій їм у спадок правдивій історії рідної землі, вони золотими літерами вписали свої імена у Літопис слави.
З особливою пошаною і вдячністю завідувачка бібліотекою Оксана Матійчук вітала серед присутніх гостей, хто багато років тому прийшов до цієї бібліотеки, в ній залишився і знайшов тут своє покликання, – ветеранів бібліотечної справи. Відколи у 1988 році було відкрито новий навчальний корпус тодішнього радгоспу-технікуму, незмінною завідувачкою бібліотекою була Надія Ємчук, фахівець-ентузіаст високого рангу, а ще активна учасниця народного самодіяльного ансамблю «Хлібодари» та різних вокальних гуртів і просто чудова людина. Тому й гуртувала навколо себе міцну команду залюблених у книгу й художнє слово працівників. Понад 30 років надавали інформаційно=бібліотечні послуги користувачам бібліотеки Поліна Сваричевська, Ольга Джумага, Марія Гулько – високопрофесійні ерудовані фахівці, готові відгукнутися на найрізноманітніші запити відвідувачів бібліотеки. Згодом до них приєдналася і Наталія Гнатяк, яка у цій команді професіоналів набувала досвіду і зростала як фахівець, а згодом її очолила.
А далі були щемливі і дуже емоційні спогади Надії Василівни та Ольги Василівни про роки роботи у цих бібліотечних залах, доповнені спогляданням світлин («старі фотографії» на столі додавали спогадам особливого хвилювання). Звучали душевні слова вдячності усім, хто трудився поряд з ветеранами усі ті роки і допомагав досягати таких високих результатів, про які ще й досі свідчать численні відзнаки. Були сльози, були обійми, але поряд зі смутком була й радість в очах від зустрічі зі щирими й давніми друзями.
Колишніх бібліотекарів радо вітали піснями керівники художньої самодіяльності Світлана Тарасевич та Олег Мартинчук, адже жоден фестиваль, конкурс чи просто урочистий захід не обходився без їхньої участі. Вітання з Днем бібліотекаря звучали і від педагогів, чий педагогічний шлях у коледжі починався саме з бібліотеки: методистки Людмили Атаманчук, заступниці директора з виховної роботи Ольги Юрійчук, викладачки Світлани Руснак.
Загальний настрій родинного свята передався і студентам, бо прийшло розуміння, що саме книга, любов до читання духовно об'єднала цих людей на все життя. І цей зв'язок уже ніщо не зруйнує. Отож ведуча й організаторка заходу Оксана Матійчук наголосила, що в епоху цифрових технологій книга продовжує бути важливим елементом культурного ландшафту, здатним допомогти зрозуміти і осмислити навколишній світ. Саме завдяки книгам ми не лише дізнаємось більше, а й починаємо бачити себе і світ глибше. А ще вона - чудовий тренажер для мозку без навушників і фітнес-залів.
Наостанок студентам було запропоновано заповнити анкету на визначення їх читацьких уподобань з метою подальшої ефективної співпраці бібліотеки зі студентством.
На згадку про сьогоднішню зустріч бібліотекарка Мар'яна Рижак подарувала студентам поетичну збірку колишньої студентки коледжу Катерини Гуйван (літературний псевдонім «Кузьменко») «Дві тисячі десята ностальгія».
У відповідь на поетичні вітання Андрія Слухинського та Ірини Лилик з нагоди професійного свята, Оксана Миколаївна висловила і власне побажання користувачам бібліотеки: «Читай, пізнавай, відкривай, дивуй, знаходь, що потрібно, отримуй, що хочеш, мрій про щось прекрасне, вір в себе, черпай багато цікавого і важливого з книг, частіше зазирай у дивовижний світ бібліотечного храму».
Щира вдячність організаторам справді родинного свята, приуроченого Всеукраїнському Дню бібліотек. Успіхів вам у пропаганді книги-невичерпного джерела знань, успішної діяльності бібліотеки, як важливого інформаційного центру у підготовці освічених фахівців!
Юрій ВІЙТИК