ЗУСТРІЧ З ЛЕГЕНДАРНИМ ДІЯЧЕМ ПРАВОЗАХИСНОГО РУХУ
«Слово, що руйнувало стіни» - під таким девізом у ВСП «Заліщицький фаховий коледж імені Є.Храпливого НУБіП України» відбулася тематична зустріч, приурочена до 50-річчя заснування Української Гельсінської групи. 9 листопада 1976 року у Києві на квартирі поета Миколи Руденка було оголошено про створення першої легальної правозахисної організації в радянській Україні. Це був виклик тоталітарній системі. Десятеро сміливців вирішили відкрито, підписуючись власними іменами, говорити світові правду про порушення прав людини в СРСР.Відповідно до Постанови Верховної Ради України ця дата вшановується на державному рівні.
Тож 9 листопада 2026 року в актовій залі коледжу зібралися викладачі, студенти, представники громадськості міста, щоб відзначити цю знаменну віху в історії нашої держави. Подія ця відбувається в рамках 23-го Міжнародного Мандрівного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA.
Учасників зустрічі привітав директор Заліщицького фахового коледжу Борис Павлюк. Він поінформував, що спеціальною подією фестивалю в Заліщиках стало запрошення на зустріч ветерана українського правозахисного руху: члена Української Гельсінської групи, багатолітнього політичного в'язня часів СРСР, громадського діяча, літератора Миколи Горбаля.
З коротким оглядом про утворення Української Гельсінської групи виступив автор презентації «Перші громадяни майбутньої країни», громадський діяч, голова громадської організації «Гельсінська ініціатива – ХХІ», лікар, співорганізатор фестивалю Docudays UA Олександр Степаненко.
Згадуючи самовіддану діяльність правозахисників, присутні скорботною хвилиною мовчання пошанували пам'ять тих, хто віддав життя за свободу українського народу та право бути вільною людиною. Ця боротьба продовжується і сьогодні, в жорстокій війні з російськими окупантами. Серед полеглих захисників України і син співорганізатора фестивалю Docudays UA Олександра Степаненка - Андрій Степаненко, який виконував надскладні завдання, обороняючи Харківщину, Дніпропетровщину, Херсонщину та Запоріжжя.
Затамувавши подих, слухали присутні емоційну, проникливу і надзвичайно глибоку розповідь Миколи Горбаля про події далеких 1970-х років, про свій життєвий шлях, безкомпромісну боротьбу з тоталітарною системою, про побратимів-політв'язнів. В той час радянська влада відповіла на правозахисний рух жорстокими репресіями. Загалом за роки діяльності члени УГГ витримали разом понад 170 років таборів, заслань та психіатричних лікарень. Чотири її члени - Олекса Тихий, Юрій Литвин, Валерій Марченко та Василь Стус - загинули в таборах.
У виконанні студента 31 групи Андрія Мочарського прозвучали пристрасні рядки поезії Василя Стуса «Як добре те, що смерті не боюсь я...», а студенти 42 групи Денис Балицький і Андрій Бойчук подарували нашим гостям музичне вітання - пісню «Українське сонце зійшло».
Микола Андрійович розповів також про свою діяльність, як депутата Київської міської ради та Верховної Ради України, літературну творчість та громадську роботу.
Особливим акцентом у виступі Миколи Горбаля стало його звернення до студентської молоді із закликом бути відповідальними, активними, національно свідомими і організованими та прагнути гідно виконати свою життєву місію в складних умовах сьогодення.
Надзвичайно зворушливо прозвучала «Молитва» Миколи Горбаля – пристрасне звернення-прохання до Бога про долю України і борців за її незалежність.
Українська Гельсінська група не була політичною партією, вона не мала зброї. Їхньою єдиною зброєю було Слово, Закон і Правда. І ця зброя перемогла. Радянська імперія впала, а ідеї, закладені УГГ, стали фундаментом незалежної України.
Сьогодні, коли Україна знову виборює свою свободу та європейський вибір у кривавій війні з окупантом, подвиг дисидентів 1970-х років нагадує нам: за права і свободу варто боротися до кінця. Їх приклад вселяє віру і надію в наші серця.
Михайло Сопилюк, викладач історії,
Ольга Юрійчук, заступник директора з виховної роботи