Петро Яцик - українець, який не захотів бути бідним
«Якщо я вчиню правильно,
цього ніхто не запам'ятає,
але якщо – неправильно, то цього
ніхто не забуде», - це улюблена фраза
видатного канадського підприємця українського походження, мецената і філантропа, відомого своїм вагомим внеском у фінансування українознавства на Заході та в Україні Петра Яцика.
Петро Яцик народився 7 липня 1921 року у селі Верхнє Синьовидне, що на Сколівщині. Батько хлопця – Дмитро – був заможним селянином, а Петро – первістком у родині. Хлопець рано став напівсиротою: батько помер, коли йому було всього 14 років. Петро став за старшого і турбувався про маму, двох сестер і чотирьох братів. Попри це, багато зусиль віддавав освіті – закінчив 7-річну сільську школу, вчився на сільськогосподарських та залізничних курсах. Після закінчення навчання працював помічником машиніста. Під час війни співпрацював з українськими партизанами.
У 1944 році Петро Яцик проживав у Німеччині. Там закінчив Український технічно-господарський інститут у Регенсбурзі, вивчився на економіста. Пізніше Яцик опинився у Канаді. З 7 доларами у кишені, без друзів, зв'язків та допомоги за короткий час він «став на ноги» та заснував власну будівельну фірму Prombank Investment Limited (P. Jacyk Group). Він був бізнесменом-феноменом, який став мультимільйонером завдяки розуму, здібностям та талантам. Багатій, який міг витрачати гроші на стандартні для таких людей речі – яхти, літаки, машини, чинив зовсім інакше. Петро Яцик був щирою, скромною, доброю та відданою людиною. Він завжди пам'ятав своє коріння і підтримував Україну та українське де б не був. Євген Чикаленко казав про Яцика, що він: «любив Україну не тільки до глибини душі, але й до глибини власної кишені».
Свою першу пожертву 1000 доларів Петро Яцик зробив на початку 60-х, а останню – незадовго до смерті. На популяризацію українського слова, думки, культури у світі він витратив мільйони доларів. Петро Яцик був одним із спонсорів Інституту українських студій Гарвардського університету (США), Енциклопедії українознавства, Центру досліджень історії України ім. П.Яцика при Альбертському університеті (Канада), Освітньої фундації ім. Петра Яцика (її фонд налічує 4 млн доларів), Українського лекторію в Школі славістики та східноєвропейських студій при Лондонському університеті, документаційного центру в бібліотеці ім. Джона П. Робертса при Торонтському університеті, фонду Яцика при Канадському інституті українських студій (КІУС) в Едмонтоні.
Яцик допоміг відкрити спеціальний український відділ в Інституті ім. Гаррімана при Колумбійському університеті, вніс для цього 750 тис. доларів. Коштом мецената видано чимало наукових монографій з історії України (зокрема, переклад Історії України-Руси Михайла Грушевського англійською мовою), економіки, політології, медицини, етнографії. Сума його пожертв на українські інституції в західному світі перевищує 16 мільйонів доларів.
Крім цього, Петро Яцик допомагав українським студентам вчитися в Європі, США та Канаді. А ще – заснував відомий усім Міжнародний конкурс знавців української мови, кількість учасників якого за останні роки сягала 5 млн людей з-понад 20 країн світу.
Якщо ви хочете дізнатися більше про цього надзвичайного чоловіка – прочитайте книжку Михайла Слабошпицького «Українець, який відмовився бути бідним».
Петро Яцик бажав Україні процвітання. Він витратив шалені кошти для закріплення іміджу України у світі і, здається, допоміг би кожному, хто на це заслуговував. Його щира душа, непересічні вчинки та пожертви – те,що всі ми маємо пам'ятати крізь роки.
Сагайдак І.П., викладач філологічних дисциплін