Ждан Зоряна учениця 9-А класу
загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 м. Копичинці
В школі найбільше мені подобається вивчати такі предмети як математика та інформатика. Після закінчення 9 класу я хочу поступити у ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний коледж ім. Є Храпливого» і освоїти спеціальність «Облік і оподаткування». Адже професія бухгалтера є дуже актуальною, тому що молоді досвідчені спеціалісти завжди користуються попитом на підприємствах. Також думаю, що в майбутньому саме таким спеціалістом я буду.
Побачивши оголошення ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний коледж ім. Є. Храпливого» та редакції всеукраїнської громадсько-політичної газети «Сільський господар» про конкурс студентських та учнівських дослідницько-пошукових робіт за участю учнів шкіл, гімназій, професійно-технічних училищ і ліцеїв Тернопільської області, я вирішила прийняти в ньому участь, вибравши напрямок Економіка за темою: «Економічні знання – шлях до життєвого успіху».
«Економічні знання – шлях до життєвого успіху»
Незважаючи на те, що економічні проблеми актуальні для кожної людини, не всі можуть правильно відповісти на запитання «що таке економіка». У процесі постійного економічного розвитку, переходу від однієї суспільно-економічної формації до іншої поняття «економіка» збагачувалось, поповнювалось елементами нового змісту. Так, при переході від феодалізму до капіталізму поступово долалася замкнутість феодальних господарств (вони були змушені продавати частину виробленої продукції на ринку, купувати там необхідні товари тощо), формувався єдиний національний ринок. Внаслідок цього виникла потреба у широкому тлумаченні поняття «економіка». Воно вже не обмежувалося домашнім господарством або господарством окремих господарюючих одиниць (рабовласників, феодальних маєтків та ін.), а охоплювало економіку всієї країни. З погляду економічних знань людина не тільки як фактор виробництва (праця), але і як його результат. Процес розвитку такої економіки полягає у нарощуванні запиту здібностей і набору потреб людини.
Термін «економіка» вживається для позначення тієї сфери людської діяльності, у якій створюються життєві блага для задоволення різноманітних потреб людини. Щоб існувати, люди повинні мати їжу, одяг, взуття, житло та багато інших матеріальних і нематеріальних життєвих благ, які виробляються економікою.
Водночас, поняття «економіка» вживається і в значенні сукупності економічних відносин людей, законів і принципів їх економічної поведінки, а також як назва науки, яка вивчає ці відносини, закони і принципи, окремі функціональні і галузеві їх аспекти. Економіка, як сфера народного господарства, має складну структуру, що включає багато галузей, видів виробництва і територіальних комплексів які об'єднують відповідні підприємства. Економіка охоплює галузі матеріального виробництва (промисловість, будівництво, сільське господарство, транспорт тощо) і нематеріального виробництва (освіта, культура, охорона здоров'я, інші нематеріальні послуги тощо).
Отже, економіка – це усі види діяльності людей, які дозволяють їм забезпечити свою життєдіяльність. Економіка утворює каркас цивілізації, адже вона утримує на собі усі інші сфери сучасного суспільства. Наука, культура, соціальна сфера, мораль, політика, ідеї – усе це людство може дозволити собі лише тому, що в економіці визрівають необхідні матеріальні умови. Тому можна впевнено сказати, що економіка – це основа життя людини і суспільства.
Виробництво благ – це перш за все процес праці. Він включає кілька основних моментів: власне працю, засоби і предмети праці.
Праця – це діяльність людини по створенню життєвих благ; при цьому вона спрямована на оточуючу природу і має осмислений, цілеспрямований характер. Працюючи, людина витрачає свою робочу силу, тобто здатність до праці, яка визначається сукупністю фізичних і духовних сил, завдяки яким людина може працювати. У процесі праці відбувається споживання робочої сили.
Предмети праці – те, на що спрямована праця людини з метою створення життєвих благ. Предмети праці можуть бути речовиною природи, яка вперше піддається дії праці (приміром, вугілля і руда в надрах, риба у водоймах тощо), а також сировиною, тобто предметами праці, які раніше уже пройшли певну обробку працею (скажімо, вугілля на коксовому заводі, руда на металургійному комбінаті, прядиво у ткацькому виробництві тощо). Сьогодні абсолютна більшість предметів праці - сировина. Збільшується і кількість предметів праці, що мають штучне походження: пластичні маси, синтетичні волокна, композитні матеріали, напівпровідники і т. п.
Засоби праці – це речі або комплекс речей, за допомогою яких людина у виробництві впливає на предмети праці для їх перетворення у життєві блага. До засобів праці насамперед відносять знаряддя праці (інструменти, машини, механізми, обладнання тощо), землю – основний засіб праці, а також виробничі будівлі і споруди, транспортні шляхи і комунікації тощо. Засоби і предмети праці у своїй сукупності складають засоби виробництва. Проте не лише виробництво охоплює поняття «економіка». Покинувши процес виробництва, життєві блага здійснюють складний шлях, пов'язаний з їх розподілом, обміном одного блага на інше, а завершується цей шлях споживанням. Усе назване – сфери (елементи) економіки.
Виробництво – завжди суспільний процес, адже люди виробляють спільно, створюючи блага, як правило, не для себе особисто, а для суспільних потреб. У суспільному виробництві існує поділ праці, за якого окремі виробники, їх групи або навіть цілі галузі, що складаються з багатьох підприємств, спеціалізуються на виробництві певного блага чи комплексу благ, або ж на здійсненні певної трудової операції. Поглиблення поділу праці завжди супроводжується зростанням її кооперації.
Кооперація праці – така форма праці, за якої багато працівників спільно беруть участь в одному процесі праці або в пов'язаних між собою процесах праці. Тому економіка побудована на обміні діяльністю між людьми, що виступає у формі обміну благами. Сфера розподілу включає усі явища, пов'язані із розподілом засобів праці, робочої сили, що відображає форми поділу праці, а також вироблених благ між учасниками суспільного виробництва.
Eкономічна теорія розвивається еволюційно-поступово і безперервно. Це пояснюється тим, що економічні умови постійно змінюються, кожне наступне покоління по-своєму уявляє власні проблеми. Через певний час з'являються нові факти соціально-економічного розвитку, які вносять корективи у сутність існуючих теорій і дають імпульс для подальшого сходження економічної теорії.
Інформацію надано викладачем коледжу,
Наталією Леоненко