Книги Шевченківського лауреата, літописця
УПА М.М. Андрусяка – в бібліотеці коледжу
М. Андрусяк – письменник із народу й народний письменник. Його голос – це голос українця, голос життя, а значить, дарований Богом. Творчість його виросла на благодатному ґрунті українського народнопоетичного слова, увібравши в себе його простоту і ясність, багату палітру й ритміку. Його художнє мислення відзначається тонким ліризмом і гострою публіцистичністю, увагою до внутрішнього світу героя та прагненням до масштабного відтворення героїчних подій історії.
Михайло Андрусяк є членом Національної Спілки журналістів України (з 1991), членом Національної Спілки письменників України (з 1995). Йому належить велика організаційна та редакторська праця у видавничо-поліграфічному товаристві "Вік". Михайло Андрусяк є також членом редколегії журналу "Перевал". Лауреат обласної премії ім. В. Стефаника (2002), премії імені Леся Мартовича (2006), коломийської міської літературної премії ім. Т. Мельничука (2006). Третій в історії Прикарпаття, після письменників Степана Пушика і Тараса Мельничука, став Шевченківським лауреатом.
Михайло Андрусяк увійшов у літературу через журналістику. Але, цілком очевидно, що створила його письменником любов до рідного краю. Бо це почуття приходить разом із усвідомленням своєї ролі в житті, належить до повного роду і народу. Родині Андрусяків судилося боротися в повстанських лавах за волю України. Саме розповіді батьків лягли в основу перших невеличких оповідань-сповідей автора. А потім одна за одною народжувались книги "Студені милі", "Ув'язнена скрипка", "Грані болю", "Смерековий біль", "Криваві роси сорокових", "Вежі духу", книжка художніх оповідань "Біла душа", новели, переклади з німецької, англійської, польської мов, він – автор-упорядник книжок "Христос воскрес" і "Торба галицьких анекдотів".
За документально-художню трилогію "Брати грому" (2001), "Брати вогню"(2004) та "Брати просторів" (2007) Михайлові Андрусяку у 2010 році присуджено Національну премію України ім. Тараса Шевченка в галузі літератури. Ці вагомі видання увібрали в себе двадцятилітню працю.
У трьох книгах загальним обсягом близько 2,5 тисячі сторінок зібрано унікальні відомості про діяльність ОУН – УПА на теренах Покуття ій Гуцульщини, вміщено сотні світлин, копій колись засекречених архівних документів.
Перебуваючи в нашому навчальному закладі письменник подарував бібліотеці серію книг про видатного діяча УПА, генерал-хорунжого Василя Кука «Народжені для безсмертя».
Книги Михайла Андрусяка рідко залежуються на полицях бібліотек і книгарень, їх читають від Заходу – до Сходу, історики і скептики, навіть ті, хто не любить читати.
Книжка «Залізо у вогні» – перша із нового циклу «Народжені для безсмертя». У наступних виданнях автор розкриває хронологічно наступні події 1930-х– 1040-х років у Галичині. А певним організуючим чинником, який проходить через усі книги циклу, є оповідь про життя і діяльність генерал-хорунжого УПА Василя Кука (1913 – 2007). Скупі факти персональної біографії останнього командира УПА автор розглядає на широкому тлі подій в Україні.
Документально-художня повість «Покоління крицевих» є другою книжкою в серії «Народження для безсмертя». Сюжет повісті охоплює часові рамки від осені 1933-1935-го років. У полі його зору – боротьба українців за збереження своєї національної самоідентичності. Боротьба йде передусім з модерним польським шовінізмом, суголосним з іншими тогочасними тоталітарними режимами. Автор, оперуючи цілою низкою документальних свідчень, веде мову не про якихось вигаданих персонажів, а про реальних людей, які в праведному пориві обстоювали право на свою людську і національну гідність.
Документально-художня повість «Дух і кров» продовжує книжковий цикл «Народжені для безсмертя». В книзі автор використовує документальні матеріали спецслужб кількох держав, використані також фрагменти спогадів учасників національно-визвольної боротьби, газетні матеріали. Від кінця 1935 року до травня 1937-го – такий часовий засяг твору.
«Відвага чину» – четверта книга з авторського циклу «Народжені для безсмертя». Відображені в повісті події відбуваються на окупованих Московією, Польщею, Румунією, Чехо-Словаччиною українських землях, як і частково поза ними.Часовий засяг – від 1937 року до січня 1938-го.Розповіді генерал-хорунжого УПА Василя Кука органічно доповнюють архівні матеріали, а також публікації з українських, польських, американських, англійських, французьких часописів того часу.
«Сурми голос» - чергова книжка з авторського циклу «Народжені для безсмертя». Оповіді генерал-хорунжого УПА Василя Кука в ній органічно переплітаються з архівними документами польських спецслужб, інформаціями тодішніх українських, а також іншомовних часописів. Документально-художня повість розповідає про загибель від руки московського вбивці провідника ОУН Євгена Коновальця, про смерть і похорон генерал – чотаря УГА Мирона Тарнавського. Автор проливає світло на судовий процес проти Ілярія Кука і товаришів за вбивство польських поміщиків Ясінських.
Документально-художня повість «Відблиски на храмах» продовжує авторський книжковий цикл «Народжені для безсмертя». Автор опирається на спогади генерал-хорунжого Василя Кука, а також на архівні документи спецслужб сусідніх держав. Підпільна діяльність Василя Кука, страта польською владою його брата Ілярія Кука, просвітницька діяльність багатьох українців, боротьба за власну церкву, мову, державу, події на Закарпатті, які передували створенню Карпатської України.
Документально-художня повість «Збуджена в огні» є черговою книжкою із авторської серії «Народжені для безсмертя». Часовий засяг повісті – три з половиною місяці: від початку січня до середини березня 1939 року. В коротких мозаїчних розповідях автор подає описи боротьби й буднів українців під різними режимами: польським, московським, румунським, чехословацьким, угорським.
Створення Карпатської України, зростання національної свідомості закарпатців, боротьба українців з усіх країв проти чеського панування й угорської навали – ця тема домінує в наповненій цікавими фактами повісті.
Восьма книжка з авторського циклу «Народжені для безсмертя» продовжує попередні видання. Документально-художня повість «Джерело сили» ґрунтується на спогадах останнього керівника українського національно-визвольного руху генерал-хорунжого УПА Василя Кука, з яким автор підтримував знайомство впродовж багатьох років. Але й підпільна боротьба молодого Кука, керівника друкарні ОУН «Мандоліна», й просвітницька діяльність українських організацій, як і політична, відходять дещо на задній план. Перше місце посідає героїчна боротьба українців за по рятування Карпатської України від знавіснілої гуно-угорської навали на Срібну землю, а відтак – їхні страждання в угорських концтаборах.
«Лицарі великого міту» – чергова книжка з авторського циклу «Народжені для безсмертя». Оповідь у ній, як і в попередніх, автор продовжує вести, опираючись на спогади генерал-хорунжого Василя Кука. Лицарями великого міту автор називає всіх тих українських борців, відомих і безіменних, які посвятили своє життя справі визволення України з-під ворожого ярма: польського, московського, німецького, угорського, румунського… В повісті зображено також початки розколу ОУН, події з трагічними наслідками для всього українства.
Мова книг Михайла Андрусяка гарна, добірна, спонукає читати і між рядків. Уривчастий стиль, короткі образні речення так схожі на постріл, на зойк, на біль. У них біль всього нашого підневільного життя.
Від автора:
Книги адресуються всім українцям, які вміють мислити, аналізував й робити висновки, молоді, чий ентузіазм повинен служити українській національній ідеї, особливо – молодим захисникам України, охопленим державотворчою працею службовцям, від яких значною мірою залежить найближчий український вибір…
Працівники бібліотеки