Українське бджільництво – нові виклики та можливості
Бджільництво, як галузь сільськогосподарського виробництва, в даний час завдяки ряду законодавчих та нормативних ініціатив, набуває все більшої популярності та значення.
Саме тому, Українська асоціація бізнесу та торгівлі (UBTA) провели круглий стіл на тему: «Стан та перспективи розвитку бджільництва в Україні».
На даному форумі заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький відмітив ряд важливих кроків, здійснених в цій галузі.
Це насамперед:
- оперативне реагування на випадки масового отруєння бджіл та заходи зменшення таких фактів;
- програма дотацій у розмірі 200 грн на бджолосім'ю для офіційно зареєстрованих пасічників;
- програма компенсації за придбання породистих бджоломаток та бджолопакетів.
А спеціаліст відділу земельних та майнових відносин агрохолдингу «МХП» Андрій Юрченко констатував, що даний агрохолдинг недоотримує 400 млн. грн щорічно від нестачі бджолосімей для запилення ентомофільних культур. Він аргументував це такими даними:
- запилення бджолами дає щонайменше 10% прибавки врожаю соняшнику та ріпаку;
- підвищує схожість та олійність насіння на 4-5 % в соняшнику, а в насінні ріпаку сягає – 10%.
Отже, залучення пасік для запилення – це найпростіший агрозахід, який поряд з технологією вирощування та погодними умовами є однією із трьох складових високих врожаїв.
Також, на його думку. Співпраця між агровиробниками та бджолярами має і соціальний аспект:
- можливість організувати місцеві громади навколо пасічників;
- створення медоносного конвеєра для бджіл;
- експлуатація схилів та не угідь під посіви та насадження медоносних культур;
- проект розвитку територій на основі бджільництва.
Експертка аграрного комітету UBTA Анастасія Данилюк звернула увагу на те, що МінАПК у 2019 році було прийнято наказ №330, щодо вимог до меду, який має перехідний період до 1 січня 2023 року. Завдяки йому українські виробники зможуть адаптуватись до норм Європейського законодавства і в цьому плані Україна веде переговори щодо розширення можливостей реалізації меду на Європейському ринку.
Враховуючи, дані тенденції, все більш затребуваною є спеціальність «Бджоляр», яка в поєднанні з іншими професіями стане чудовим мотиватором для майбутньої трудової діяльності випускників коледжу.
Тож запрошую студентів різних спеціальностей для освоєння основ робітничої професії «Бджоляр» в період навчання у нашому коледжі.
За детальною інформацією звертайтесь до завідуючого відділом практичної підготовки Юрія Леонідовича Гірчака.
Глова Володимир Степанович,
викладач спец дисциплін