Цікава природа
Крокуси – весняні очі землі
Весна – довгоочікувана пора, адже саме після зими починає прокидатися природа. Сонце світить яскравіше, біжать струмки, а за ними починають з'являтися і перші квіти. Вони свідчать про те, що весна вже повністю вступила у свої права.
Перші квіти особливо ніжні і зворушливі. Вони пробуджуються раніше всіх і тішать око будь-якого садівника.
Викладачі біологічних дисциплін ВСП «Заліщицький фаховий коледж імені Є. Храпливого НУБіП України» на заняттях біології наголошують студентам про ранньо-весняні рослини, їх біологічні та фізіологічні особливості та фізіологічне пристосування цих рослин до перенесення низьких та мінусових температур.
До ранньо-весняних квітів належать: підсніжник або галантус, проліски, морозник, крокус, білоцвіт, медуниця та багато інших.
Сьогодні проведемо екскурс і детально познайомимось із такою рослиною, як крокус або шафран.
Вид шафрану названий на честь ботаніка XIX сторіччя Йогана Гейфеля. У народі ці рослини також називають маслянками, серенками або брандушками. Народна назва «маслянки», ймовірно, надана через притаманний саме цьому виду блиск пелюсток, які справляють враження змащених маслом.
Трав'яниста рослина 10-19 см заввишки, весняний ефемероїд.
Бульбоцибулина кругла, 10–15 мм завширшки, трохи сплюснута. Листків 2–3 штуки, вони лінійні. По центру кожного листка пролягає поздовжня срібляста смужка. Квітки зазвичай поодинокі, інколи зібрані по 2–3 штуки. Оцвітина проста, віночкоподібна. Пелюсток 6, вони фіолетові (зрідка — білі та жовті). Маточка жовтогаряча. Плід — тригнізда коробочка.
Вид світлолюбний, морозостійкий. Квітне від березня до середини квітня протягом 20–25 днів. Початок цвітіння часто настає, коли ще на галявинах лежить сніг. Плодоносить у травні-липні. Розмножується насінням, рідше вегетативно (бульбоцибулинами). Розповсюдження насіння відбувається шляхом автохорії .
Шафран Гейфеля має найбільші квіти серед представників роду, що квітнуть навесні, тому вирізняється високою декоративністю. Цей вид часто вирощують як професійні квітникарі, так і аматори. В культурі він доволі стійкий та невибагливий, полюбляє напівзатінок, помірно зволожені ґрунти, добре розмножується самосівом. Насичено-фіолетові квіти цієї рослини особливо привабливі на тлі світліших шафранів або підсніжників.
Саме привабливість рослини зумовлює її нищівний збір на букети, викопування бульбоцибулин, що призводить до зникнення виду.
Шафран Гейфеля охороняють у національних парках Карпатському, Вижницькому, «Синевир», «Подільські Товтри», заповідниках «Медобори» і Карпатському біосферному.
Маючи своєрідний аромат та гіркуватий присмак, шафран є цінною пряністю, котру застосовують у кулінарії як приправу, а також як природний барвник до супів, страв із м'яса та рису. В харчовій промисловості шафран застосовують для підфарбовування різноманітних продуктів: вершкового масла, сиру, булочних та кондитерських виробів, кремів, цукерок, напоїв тощо. Інколи застосовується у медицині та для фарбування дорогих тканин.
Багатюща історія цієї спеції, широкий спектр використання, трудомісткість виробництва сприяють зростанню попиту й ціни на даний продукт. Для отримання одного кілограма шафрану необхідно виростити і вручну обробити близько 200 тисяч рослин, тому що одна квітка крокусу дає всього три рильця, які використовуються для приготування прянощі.
Цим, а також труднощами збирання, яке в усі часи виконувалось вручну, пояснюється дуже висока ціна пряності. Для заготівлі придатні лише нещодавно розквітлі квітки, тому під час цвітіння обробляти плантацію потрібно швидко. Водночас, приймочки із квітки вирізаються вручну, а висушена сировина значно втрачає у вазі порівняно з сирою: з 200 квіток отримують 1 грам шафрану, а 450 тисяч приймочок важать лише 1 кг. Через це шафран протягом століть був найдорожчою пряністю у світі в перерахунку на одиницю ваги: грам цієї пряності був дорожчим за грам золота. Станом на 2017 рік в Україні грам шафрану коштував близько 200 гривень.
Де використовують
Шафран – це не тільки вишукана спеція, що надає стравам і напоям гіркуватий насичений смак і сильний незвичайний аромат, хоча кулінарія є найвідомішою областю її застосування. Трава і квіти крокусу здавна використовувалися народними лікарями, оскільки рослина володіє унікальним хімічним складом, що обумовлює ряд корисних цілющих властивостей у спеції містяться вітаміни груп В, А, С, РР, комплекс мінеральних речовин (кальцій, магній, залізо, фосфор, цинк, калій, марганець) і ефірних масел. Смак і запах шафрану надає флавоноїд глікозид пирокроцин.
З найдавніших часів відомі способи отримання з рилець квітів крокусу помаранчевого барвника, який спочатку використовували для фарбування тканин, а в сучасному світі застосовують у харчовому виробництві і виготовленні дорогих фарб для волосся. Ефірні шафранові масла використовують при приготуванні масок для шкіри, оскільки рослина містить природні антиоксиданти з вираженими властивостями, що омолоджують.
Застосування в кулінарії
Найвідомішою областю застосування прянощі є кулінарія. Спецію використовують у більшості кухонь народів світу при приготуванні найрізноманітніших страв і напоїв. На Сході і в Азії це плови або інші страви з рису і гороху, а також напої на основі молока. В Європі приправу додають до м'ясних страв, бульйонів, страв із риби, морепродуктів, овочевих закусок. Пряність використовують у кондитерському виробництві для додання цікавого смаку солодкої випічки і десертів, при виготовленні печива, тістечок, тортів.
Шафран в кулінарії є не тільки способом додання їжі незвичайного оригінального смаку. Спеція має ефект консерванту – приготована їжа, із додаванням спеції, зберігає відмінні смакові і харчові якості протягом декількох днів. Використовується пряність і при виробництві алкогольної продукції, для надання різноманітним лікерів і коктейлів тонкого специфічного аромату і оригінального кольорового відтінку. Недаремно крокус називають «королем спецій».
Застосування в медицині
До складу деяких медикаментозних препаратів для лікування очних захворювань входить екстракт квітів крокусу. У народній медицині примочки з відваром і прийом настоянок рекомендуються при лікуванні близько сотні різних захворювань, включаючи профілактику і лікування сечокам'яної хвороби, злоякісних пухлин. Регулярний прийом настою з рилець крокусу сприяє гальмуванню росту ракових клітин, особливо при онкології печінки.
Пряність є природним антидепресантом. Вживання солодких страв, приготованих з додаванням цієї спеції, поліпшує настрій, сприяє приливу енергії, підвищення загального тонусу всіх систем організму. Засушені рильця крокусу лікарі рекомендують заварювати окропом (1 ч. л. порошку на склянку води), пити по одній чайній ложці тричі за добу для профілактики більше сотні захворювань.
Народні цілителі рекомендують використовувати настій з рилець крокусу при лікуванні кон'юнктивітів, ячменей та інших запалень очної кон'юнктиви. П'ять подрібнених шафрановых ниток з'єднують з рожевою водою до отримання однорідної кашки і прикладають компреси з сумішшю на 10 хвилин двічі за день до хворого ока. Для приготування омолоджувальної маски для шкіри обличчя, рук і шиї (1 ч. л. прянощі змішують у рівній пропорції з жирною сметаною, медом, наносять на шкіру на 20 хвилин).
Від нападів безсоння або головного болю роблять примочки зі спиртовим настоєм рилець, або вдихають аромат порошку, зав'язаного в полотняний мішечок, протягом декількох хвилин. Відварами з додаванням прянощів полощуть волосся при проблемах з їх зростанням або випаданням.
Протипоказання і шкода
Застосовувати шафран для лікувальних цілей слід з обережністю – пряність здатна чинити сильний вплив на організм, при прийомі великих кількостей може викликати сильне отруєння. Від вживання даної спеції або відварів на її основі рекомендується утримуватися:
-
жінкам у період вагітності, грудного вигодовування;
-
дітям у віці до 2 років;
-
людям з хронічними серцево-судинними захворюваннями;
при порушеннях артеріального тиску;
хворим на цукровий діабет.
Крокуси – весняні очі землі, вони бачать нас, чарують своєю красою, лікують своїми властивостями.
Будьмо ж і ми вдячні їм – оберігаймо та шануймо ці тендітні квіти.
Підготувала Любов СОПІВНИК,
викладачка еколого-біологічних дисциплін