Тиждень соціально-гуманітарних дисциплін
«Україна починається з мене»
Позбавлені Батьківщини
18 травня студенти коледжу долучились до Вшанування пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Здобувачі освіти 11-КЕ, 12, 14, 15-ФПЕ, 21-КЕ, 22, 24, 25-ФПЕ груп мали змогу переглянути фільм «Історія обману. Депортація кримських татар – ще один геноцид, скоєний московією».
Студенти 21-КЕ групи взяли участь в освітньо-просвітницькому онлайн-занятті «Геноцид кримсько-татарського народу. Історичні факти і спогади».
Угринюк Марія розповіла студентам коротку історію цього дня: «Ранок 18 травня 1944 року став одним із найстрашніших для населення кримських татар. Здійснення депортації кримськотатарського населення виконували 32 тисячі співробітників НКВС. Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою. Під час головної хвилі депортації виселено близько 200 тисяч кримських татар, для перевезення яких було використано 70 ешелонів. При переїзді загинули близько 8 тисяч людей, більшість з яких - діти і літні люди. Найпоширеніші причини смерті –спрага і тиф. Найкраще ці події висвітлені у фільмі «Хайтарма» - перша в незалежній Україні кримськотатарська повнометражна картина».
Земледух Олександр розповів про долі кримськотатарського населення: «Переважну більшість кримських татар перевезли до так званих спецпоселень, оточених воєнізованою охороною, блокпостами і огороджених колючим дротом територій, які скоріше нагадували трудові табори, а не поселення мирних людей. Приїжджі були дешевою робочою силою і їх використовували для праці в колгоспах, радгоспах і на промислових підприємствах. У 1948 році москва визнала кримських татар довічними переселенцями. Із спогадів Пакізе Сейтосманової, тих, хто без дозволу НКВС виходив за межі свого спецпоселення, наприклад, щоб провідати родичів, наражалися на небезпеку 20-річного ув'язнення. Очевидці тих подій розповідають багато жахливих, а іноді моторошних фактів про ті буремні події.»
Студенти взяли участь в обговоренні даної теми і на закінчення заняття пом`янули всіх загиблих хвилиною мовчання.
Знання історії рідної країни необхідні кожному для того, щоб бути розумною та мудрою людиною! А знаючи історію ти будеш поважати своїх предків і країну, в якій ти живеш.
Марія ОЛІЙНИК, викладач історії