Проект як метод пошукової роботи студентів під час вивчення фізики
В умовах повномасштабного вторгнення росії в Україну, менша за чисельністю, але більш освічена та мотивована армія дає гідний опір величезному війську ворога, бо в сучасній війні перемагає той, хто вміє логічно мислити, швидко і точно аналізувати ситуацію на полі бою, розраховувати свої сили та можливості. Всьому цьому вчить Фізика. Знання фізики особливо актуальні для артилеристів, щоб добре розуміти принцип розрахунку снарядів; для мінометників, щоб зрозуміти, на яку максимальну відстань може полетіти ракета HIMARS. Ще з 2014 року росія активно намагається глушити сигнали GPS, однак знання астрономії дають можливість визначити місце розташування без допомоги супутників.
Війна вже давно стала високотехнологічною наукою та потребує розумних, думаючих солдатів.
Тому сьогодення вимагає від викладачів залучити кожного студента в активний пізнавальний процес, застосовуючи на практиці отримані знання та чітко усвідомлюючи, для чого та яким чином ці знання можуть бути використані. Така робота проводиться за допомогою проектного навчання.
Зокрема, працюючи над проектом "Внесок вітчизняних учених і конструкторів у справу освоєння космосу", студенти не тільки виступити в ролі авторів, усвідомили, для чого їм потрібні знання із фізики, окреслили сферу їх застосування, але і ще раз переконалися у величі українського народу.
Майже у кожному проекті життєствердною була думка: Україна – космічна держава, і нам є чим пишатися
.
Надзвичайно цікавими були розповіді про видатних діячів космонавтики: основоположника ракетної галузі, полководця і організатора військової науки Олександра Засядька; Миколу Кибальчича, автора проекту першого реактивного літального апарата, розробленого в ув'язненні; Сергія Корольова, під керівництвом якого запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, відбувся перший політ людини в космос і вихід людини в космос; Михайла Янгеля, який керував створенням кількох класів і поколінь стратегічних бойових ракет; Володимира Челомея , одного з головних вчених-консультантів у сфері ракетних двигунів; Гліба Лозино – Лозинського , керівника проектів «Спіраль», багаторазової космічної системи «Енергія-Буран», багаторазової авіаційно-космічної системи «МАКС», учасника групи із створення серії винищувачів МіГ-19, МіГ-21, МіГ-25, МіГ-29, МіГ-31. Двигуни Володимира Глушка стали основою ракетних систем, на цих двигунах працювали багаторазові ракетно-космічні комплекси Енергія, Буран, космічні кораблі «Восход», ракети-носії Протон. Завдяки українцю Юрію Кондратюку став можливим політ на Місяць американця Ніла Армстронга.
Першим українцем, який побував у космосі — ще до здобуття Україною незалежності — був Павло Попович. Політика радянської верхівки не дозволила йому стати першою людиною в космосі. Першим і єдиним космонавтом незалежної України є Леонід Каденюк, яким вперше розгорнув на орбіті синьо-жовтий стяг.
Чотири астронавти українського походження підкорили космос у складі експедицій від США і Канади. Роберта Лінн Бондар, Брюс Мельник, Джудіт Рєзнік, Гайдемарі Стефанишин-Пайпер.
Зараз наша держава продовжує розвивати космічну галузь. Навіть засновник компанії «SpaceX» Ілон Маск визнає, що саме Україна відіграла провідну роль у становленні радянської космічної галузі. Великими досягненнями вітчизняних фахівців стало створення космічних апаратів «Січ-1», «Океан-О», «АУОС» та «Мікрон», ракетоносіїв «Зеніт-3SL», «Дніпро», «Циклон-3».
У своїх виступах студенти висловили впевненість, що невдовзі з'явиться нова крилата машина замість найбільшого у світі вантажного літака Ан-225 «Мрія», який знищили російські загарбники.
Робота над проектами вкотре довела, що фізика – унікальна дисципліна, найбільш механізована та точна, найбільш тісно пов'язана з навколишнім світом. Фізика вчить критично ставитися до будь-яких аргументів, знаходити компроміси, аналізувати, систематизувати, узагальнювати, вміти відстоювати свої принципи.
Світлана РУСНАК, викладач фізики