Корисна інформація
АГРОВОЛЬТАЇКА – новий напрям в сільськогосподарському виробництві
Агровольтаїка — технологія,що дозволяє використовувати землю одночасно для вирощування сільськогосподарських культур та отримання електроенергії з фотоволтаїчних модулів.
Для України «сонячне фермерство» чи агровольтаїка — новий напрям, який в світі вважають досить перспективним, енергоефективним та прибутковим. Проте через віроломну війну, яку розв'язала росія в Україні, цей напрям ще не набув поширення, а частина проєктів поставлена на паузу. На думку засновниці проєкту «Тесла-агро» Ольги Грамотенко сонячні станції можуть використовуватись для актуальних фермерських проектів, таких як: вирощування грибів, огірків, помідорів, міксів трав та їстівних квітів, артишоку, броколі та інших. В Україні таких станцій більше в Дніпрі, Миколаєві, Херсоні. Наразі багато з них в окупації. На жаль, не встигли багато зробити,хоча вже були певні бізнес-плани.
Для України це дуже перспективний напрямок. Війна закінчиться і люди будуватимуть більше таких станцій. Люди почнуть відмовлятись від газу, вугілля і будуть широко використовувати сонячну та вітрову енергетику.
Що стосується окупності,— все залежить від витрат на обслуговування. Раніше станція окуповувалась десь за шість років. На даний час можливо і швидше. Ціни на енергоносії збільшуються – переконаний Генадій Нестерчук, директор і головний енергетик компанії «Теслаенергосервіс».
В агробізнесі знаходиться найбільший потенціал сонячної фотоелектричної енергетики. Агровольтаїка — відносно нова сфера сільського господарства, яка почала розвиватись з 80-х років ХХ ст. І полягає у використанні сонячних панелей для цілей агробізнесу, для автономного водо та енергозабезпечення, для підвищення врожайності агрокультур, поливу овочів та фруктів, а також для виробництва електрики у обсягах, які перевищують потреби господарства. За даними Катерини Звєрєвої, директора з розвитку Української плодоовочевої асоціації (УПОА), міжнародного консультанта Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), пілотні проєкти встановлення фотоелектричних модулів на фермерських землях були реалізовані японцями у 2004 році,
За прогнозами Міжнародної енергетичної агенції (МЕА) до 2050 року частка сонячної та вітрової генерації у світі досягне від 45 до 69%. МЕА вважає, що нинішня важка енергетична криза сприятиме прискоренню переходу енергетики на відновлювальні джерела та інші технології з нульовими викидами вуглецю. Очікується, що до 2030 року глобальні інвестиції в чисту енергетику перевищать 2 трильйони доларів на рік, що на 50% більше, ніж зараз.
Переваги агровольтаїки для сільського господарства та розвитку:
-
Захист сільськогосподарських культур від граду, заморозків, сонячних опіків, посухи та високих температур;
-
Збереження вологи в ґрунті, захист рослин від прямого сонячного світла, що створює продуктивні умови для росту рослин;
-
Покращення смаку (деякі овочі стають солодкими та хрусткими);
-
Створення позитивного впливу від води, яка переноситься з культури в середовище, створюючи прохолодні умови для панелей;
-
Збільшення загальної продуктивності земельних угідь.
У чому вигода встановлення сонячної електростанції для сільськогосподарських підприємств?
-
Зменшення витрат на електроенергію — економія коштів на власному споживанні електроенергії;
-
Зниження ризиків залежності від підвищення цін на електроенергію. Можливість отримання доходу за «Зеленим» тарифом від продажу електроенергії в загальну енергосистему;
-
Збільшення рентабельності бізнесу — економія на електроенергії дає можливість зменшити собівартість продукції;
-
Екологічність виробництва — СЕС екологічні, надійні та прості в експлуатації;
-
Покращення іміджу. У сучасному світі соціально відповідальний бізнес має значну перевагу перед рештою;
-
Підвищення інвестиційної привабливості сільгосппідприємства;
-
Мінімальні витрати на обслуговування і тривалий термін служби станції;
-
Швидке повернення інвестицій — окупність протягом 3-5 років, після чого настає можливість безкоштовного отримання електроенергії для власного споживання, а також отримання чистого доходу за «Зеленим» тарифом.
Отже, як свідчить даний матеріал, перспективи як для діючих фермерських господарств, так і для майбутніх, створених сьогоднішніми студентами, є надзвичайно цікавими та актуальними.
Володимир ГЛОВА,
викладач професійно-орієнтованих дисциплін