На початку цього навчального семестру студентською профспілкою було оголошено конкурс на найефективнішу профорієнтаційну роботу. Студенти всіх груп мали можливість запрошувати на навчання у коледж своїх друзів та знайомих. За підсумками конкурсу було визначено 23 переможці із 15 академічних груп. У подарунок від студентської профспілки за успішно проведену роботу, переможці отримали безкоштовну поїздку в чудове місто Чернівці.
Чернівці́ —одне з небагатьох міст, яке по праву вважається перлиною архітектури. Резиденція буковинських митрополиті (сьогодні центральний корпус Чернівецького Національного університету ім. Ю.Федьковича), комплекс Геренгассе, комплекс Гауптштрассе, ансамбль Театральної площі з міським театром, вулиця Кобилянської, центральна площа - пам’ятки національного значення, які вражають своєю красою.
Наша екскурсія розпочалася з університету ім. Ю.Федьковича, який знаходиться в колишній Резиденції православних буковинських митрополитів. Резиденція уособлює дух Буковини, симбіоз стилів і культур усіх народів, що населяли цей край. Ансамбль приваблює своїм незвичним виглядом, скидаючись на середньовічний замок. Високі цегляні стіни, оздоблені і рамкою і різьбленим каменем; стрункі вежі, круті схили дахів, критих викладеною узором кольорової черепиці, - усе це створює враження вічної піднесеності і святковості.
Із слів екскурсовода ми дізналися, що впродовж віків Чернівці сформувались як місто з унікальною різностильовою архітектурою, багатою культурною спадщиною і толерантною атмосферою. Його планування при значних перепадах у рельєфі створює розмаїття краєвидів, обрій яких ускладнюють куполи храмів різних конфесій та годинникова вежа міської ратуші.
Центр Чернівців уособлює Центральна площа, у минулому майдан Ринок. Площа справді є центральною – від неї як промінці розходяться врізнобіч майже всі головні вулиці міста: Головна, Руська, Університетська, І. Франка, О. Кобилянської та ін. Архітектурний ансамбль майдану Ринок, що почав формуватися на рубежі XVIII-ХІХ ст., став уособлювати нове обличчя міста. Однак справді європейського вигляду площа набула лише після спорудження тут у 40-х роках ХІХ ст. ратуші, яка назавжди закріпила за майданом статус центру Чернівців й головного осередку міського життя. Щодня з балкона вежі к рівно о 12-ій лунає мелодія «Марічки», яку виграє на трубі сурмач у буковинському народному вбранні. Нажаль, нам не вдалося почути і побачити цього дійства, адже прибули ми в місто в післяобідню пору.
Побували ми і на вулиці Кобилянській – єдиній пішохідній вулиці Чернівців. Її я б назвала найбільш романтичною. Вуличні виконавці із гітарами в руках, багато квітів, спів пташок, будинки часів Австрії, бруківка… Нам випала можливість побачити це на власні очі, чим завдячуємо студентській профспілці.
У Чернівцях, на мою думку, більшість з нас були не вперше, але ті враження, які ми отримали, дозволили відкрити це місто по новому. Сюди хочеться повертатися знову й знову, приємні та привітні люди, вузенькі вулички, в яких заховано багато подій, затишні кав’ярні, які доповнюють місто. Загалом враження – просто надзвичайні, море позитивних емоцій, дивовижних вражень та незабутніх спогадів. Щиро хочемо подякувати студентський профспілці та Петрів Галині Василівні за надану можливість побачити місто та приємно проведений час.
Дячук Люба, студентка 14 групи