Search

Екскурсія в печеру “Кришталева”

В рамках практики  24.05 2016 року відбулася екскурсійна поїздка студентами 21е і 31 групи спеціальності “Прикладна екологія” в печеру  “Кришталева”, що розташована в селі Кривче Борщівського району під керівництвом викладачів природничих наук “Заліщицького аграрного коледжу ім. Є. Храпливого”.

Печера Кришталева є однією з унікальних на Тернопільщинні. Одна із найбільших гіпсових печер Європи. Вважається, що печеру відкрив монах єзуїтського ордену Габріель Жанжинський (1664 - 1737). У виданій ним у 1721 році книзі "Натуральна історія королівська Польського" вперше згадується печера. Дослідження печери продовжувалися протягом ХІХ і на початку ХХ століть. Але детальне її вивчення проведено спелеологами лише у 1961 - 1971 роках. Тоді ж було здійснено і картування печери. Довжина - 23 км. Середня ширина ходів – 2.0 м, середня висота – 2.7 м. Вона практично суха і є легкою для проходження .Тут спостерігається впродовж року стала температура (+10,6 °C).

Особливістю печери є те, що в ній підвищена вологість  повітря і води, абсолютна відсутність  організмів, а недавно виявлено мінеральний болотний мул. Усе це робить «Кришталеву» найперспективнішим об'єктом для лікувальних та рекреаційних цілей. Екскурсійний маршрут печери має електричне освітлення і досить зручний. Для його проходження не потрібно спеціального спорядження та одягу. Але деякі позамаршрутні ділянки печери закриті для туристів з метою запобігання порушенню  печери та негативному впливові на ріст і збереження. Спочатку маршрут проходить по вузькому коридорі на протязі 500 метрів, потім - вниз, по кам'яних сходах, майже в повній темряві. Після спуску починається кільцева прогулянка по залах печери, прикрашеним візерунковими кристалами, і заселеними летючими мишами.

Протягом всього маршруту туристів супроводжують всюди звисаючі кристали, багато хто має свою назву: змія, буйвол, рука та інші. Головною визначною пам'яткою Кришталевої печери є Кришталевий коридор, в якому на стінах різнобарвним килимом висять гіпсові кристали: рожеві, блідо-рожеві, бурштинові, кремові. Від цього кам'яного квітника неможливо відірвати погляд. Звідси по звивистому шляху туристи потрапляють в Казковий зал печери. Гра світла і тіні створює химерні фігури: відшліфовані темно-коричневі і бордові кристали схожі на кам'яних потвор, примарних химер, чи чарівних тварин.

Наступний поворот відкриває перед глядачами зал Голова буйвола, в якому зверху на відвідувачів дивиться буйволяча голова з одним оком. В одному із залів живе «господар» печери - похмурого вигляду, з квадратним підборіддям і довгими вусами. Поруч з ним стоїть його «слуга» - худий, горбоносий парубок. Перед «господарем» знаходиться кам'яний барабан, за допомогою якого він скликає своїх слуг. Будь-який з туристів може сам випробувати кам'яний тамтам: від удару в нього камінь резонує з порожниною в стіні, видаючи гучні, далеко розносяться звуки.

У Зоологічному залі мешкає мудра сова, орел з розпростертими крилами, по стіні біжить лисиця. По залу брил важкою ходою пересувається кам'яний слон. Тут екскурсантам потрібно пройти по «хребту крокодила» - звивистою стежкою, схожою на хребет найдавнішої рептилії. Потім стежка приводить в Святковий зал, який відрізняється надзвичайним природним дизайном. Його стіни розмальовані кристалічними візерунками, що створюють враження достатку пальмових гілок, листя папороті, янтарної мозаїки.

На виході відвідувачів чекають «зуби дракона», але допомогти їм може добрий Кам'яний дельфін. А на місці, де розташований камінь з бантиком, туристи можуть загадати бажання. Якщо болить голова - використовуйте печерний камінь-анальгін: додайте до нього голову, і біль як рукою зніме.

Під час екскурсії по Кришталевій печері нам нудьгувати не доведеться. Ми побачили геологічні дива природи, які формувались століттями, що не тільки милують своєю красою око відвідувача, а й дають можливість практично засвоїти знання сфери діяльності. Насамкінець  хочеться побажати не розбудити місцевих жителів - летючих мишей, які чудово відчувають себе в екосистемі карстових печер.


А.В. Баран

: