На прощу до Матінки Божої Зарваницької
У суботу, 29 вересня, Марійський духовний центр Зарваниця зібрав освітян західних областей України на Восьму професійну прощу з нагоди Дня працівника освіти. Уже традиційно поклонитися Матінці Божій, втіленій у чудотворній Зарваницькій іконі, відбула група прочан із нашого коледжу. Освітянській прощі не стала на заваді дощова осіння негода, про що засвідчило велелюддя прочан, що вщент заповнили Собор Зарваницької Матері Божої, нижні тераси та майдан навколо. Ми стали учасникамиАрхиєрейської Божественної Літургії, разом зі священослужителями розважали про вищу, духовну суть покликання вчителя-наставника.
Після водосвяття цілющого джерела і молебну за загиблими героями України (біля каплички святого Юрія) розпочалась Хресна дорога. Здавалось, ніби разом зі Спасителем ми несли важкого хреста, що давив на плечі нашими численними гріхами. Кожен із нас вже не раз долав цей символічний Христовий шлях у Зарваниці, проте усі ми були вражені останньою стацією Хресної дороги – Гробом Господнім в «Українському Єрусалимі», який на свято Успіння Пресвятої Богородиці (28 серпня) був освячений для відвідування вірянами Блаженнішим Святославом Шевчуком, Главою УГКЦ.
Здавалося, ми перенеслися на 2 тисячі років у минуле і відчули дух Єрусалиму.
«Український Єрусалим» – комплекс споруд, які є копіями зі Святої Землі, зокрема Гробу Господнього. Гріб Господній в Єрусалимі є головною святинею християнського світу. Гробниця поділена на два окремих приміщення: приділ Ангела та власне погребальну кімнату, що розташована недалеко від Голгофи і є головним вівтарем Храму Воскресіння Христового. Кувуклія над Гробом Господнім, що є в центрі храму, була збудована на початку IV століття. Копію саме цієї кувуклії збудували в Зарваниці. Кустодій (хранитель) Святої Землі о.Фраческо Патон на церемонію освячення привіз камінь із Гробу Господнього, який вмонтували в копію цієї споруди в Зарваниці. Тож з особливим трепетом, передати який бракує слів у мові людини, ми припадали зі щирою покаянною молитвою до каменю, що навіки зберіг Божественний дух.
Окрім копії Гробу Господнього, в комплексі "Український Єрусалим" також відтворено Голгофу, Оливний сад, сходи Покаяння (Святі сходи) з палацу Понтія Пилата, якими піднімався Ісус Христос на суд. Посередині розташована Овеча купіль, на зразок єрусалимської, де ангел Господній зрушував воду. Весь комплекс оточений мурами, на зразок оборонних мурів Єрусалиму.
На цьому невеличкому просторі української землі, де відтепер і навіки пануватиме Благодать Божа, раділо серце, співала душа і яскраво усміхалося всім прочанам ще по-літньому тепле сонце, яке здолало негоду і вкотре явило перемогу світла над темрявою.
Після спільної Архиєрейської молитви біля Гробу Господнього та колективного фото на прочан чекала перекуска біля подіуму Собору, опісля якої була проведена духовна конференція. З темою«Виховання особистості на цінностях»виступив єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівський Владика Теодор Мартинюк та о. Петро Майба, заступник голови комісії з питань освіти і виховання УГКЦ, який вів мову про формування цілісності дитини згідно моделі католицької освіти.
Наостанок ми спільно з численними прочани поклонились Матері Божій, прославленій у Зарваницькій чудотворній іконі, яка зберігається в бічному приділі церкви Пресвятої Трійці с. Зарваниця. Цей кам'яний храм постав на місці дерев'яного ще в середині ХVІІІ ст., сюди з каплиці над джерелом тоді і перенесли чудотворний образ.
Чудотворна ікона Зарваницької Божої Матері є однією з найвідоміших і найулюбленіших ікон для греко-католиків цілого світу. У численних копіях вона розійшлася по багатьох парафіях і домівках. Мозаїка із зображення Матері Божої Зарваницької прикрашає стіни базиліки Благовіщення Пресвятої Богородиці в м. Назареті, спорудженої на тому місці, де архангел Гавриїл благовістив Пресвятій Діві Марії про народження в Неї Божого Сина. Саме перед Зарваницькою іконою молився під час свого історичного візиту в Україну Святіший Отець Іван Павло ІІ: образ височів за престолом під час Літургій в Києві та Львові. Образ Зарваницької Божої Матері прославив себе і в столиці нашої держави, Києві, в церкві св. Миколая на Аскольдовій могилі. В ніч на 13 листопада 1998 року запрестольна ікона-копія загасила пожежу в храмі, коли зловмисники вкинули у святилище пляшку із запальною сумішшю. Образ зірвався зі стіни і накрив собою джерело вогню, врятувавши церкву від цілковитого знищення. З тих пір обгорілу, але дорогу серцю парафіян ікону шанують тут як нову святиню – Київсько-Зарваницьку Богородицю. І таких історій є ще дуже багато. Паломницька копія чудотворної ікони Матері Божої Зарваницької нещодавно своєю присутністю освятила і Заліщики своїм перебуванням у храмі Серця Христового.
Проща до Зарваниці – це не лише покаянна дорога для кожного окремого християнина. Вона об'єднує людей в єдину молитовну спільноту, дарує відчуття підтримки, дає нагоду і самому безкорисливо послужити ближньому. Здійснення паломництва до Зарваницької ікони у певні визначені дні силою благословення Церкви дарує не тільки благодать прощення і відпущення гріхів людини, що кається у святому таїнстві сповіді, а й повного зцілення від усіх духовних наслідків гріхопадіння, відновлення духовних сил і зміцнення у вірі.
Оксана Матійчук, Світлана Руснак, учасниці освітянської прощі