Наш календар
Згідно рішення Тернопільської обласної ради № 147 2021 рік проголошений в Тернопільській області Роком Володимира Гнатюка
ВОЛОДИМИР ГНАТЮК
до 150-річчя від дня народження
"Феноменально щасливий збирач усякого
етнографічного матеріалу, якому з наших
давніших збирачів, мабуть, не дорівняв ні один".
І. Франко
ГНАТЮК Володимир Михайлович (09.05.1871 – 06.10.1926) – фольклорист, етнограф, громадський діяч. Член-кореспондент Петербурзької АН, дійсний член НТШ (1899), акад. ВУАН (1924). Народився в с. Велеснів (нині село Монастириської територіальної громади Чортківського району Тернопільської області) в багатодітній селянській родині. Навчався на філософському факультеті Львівського університету. У 1894- 1897 рр. брав активну участь у виданні журналу "Життя і слово".
Співредактор "Літературно-наукового вісника" (1898-1906), на поч. 1920-х рр. – директор "Української видавничої спілки" (під його редакцією вийшло близько 60 томів етнографічних видань). Вперше в українській фольклористиці та етнографії поставив відповідну дослідницьку роботу на науково-методологічну основу: запровадив систематичність експедицій та упорядкованих видань, створення мережі збирачів фольклору, порівняльно-історичний метод опрацювання матеріалу тощо. Помер 6 жовтня 1926 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі неподалік від могили Івана Франка.
У 1897 році видав першу книжку шеститомника «Етнографічні матеріали з Угорської Русі». Під керівництвом Івана Франка редагував етнографічний збірник «Матеріали до української етнології».
Редактор творів українських і закордонних письменників, перекладав українською мовою з болгарської, польської, російської, сербської, чеської, шведської та інших літератур.
Зібрані матеріали відзначаються точністю запису і мають велике значення для дальшого вивчення культури і побуту українців, зокрема лемків.Більшість народнопісенних зразків (зафіксував понад 1500 текстів) записана Володимиром Гнатюком у селах Косівського, Бучацького, Монастирського, Старосамбірського, Стрийського, Надвірнянського повітів, на Берегівщині, Пряшівщині.
Величезною є епістолярна спадщина вченого. Він активно листувався з Іваном Франком, Борисом Грінченком, Миколою Вороним, Богданом Лепким, Михайлом Павликом, АнтіномКрушельницьким, Іваном Нечуєм-Левицьким та ін. За 30 років своєї дослідницької та видавничої діяльності Володимир Гнатюк опублікував близько тисячі різних за жанром праць.
Він був першим, хто вивів українську фольклористику на широкий шлях європейської науки. Іван Франко назвав Володимира Гнатюка «феноменально щасливим збирачем усякого етнографічного матеріалу, якому з наших давніших збирачів, мабуть, не дорівняв ні один». Усе багатство й розмаїття творчої спадщини Володимира Гнатюка й досі, на жаль, не вивчено. Сьогодні нам випадає нагода осягнути створений ним золотий фонд не лише української чи слов'янської, а й світової етнології.
Працівники бібліотеки коледжу