Наш календар
Голодомор – біль серця всієї України !
В четверту суботу листопада в Україні вшановують пам'ять жертв голодоморів. Цього року виповнюється 100 років від страшних подій 1921 року.
Три Голодомори, що їх зазнала Україна під час панування комуністичного режиму, — це найжорстокіші заплановані злочини в історії людства.
Вперше терор голодом щодо українських селян було застосовано
у 1921—1922 роках.
100 років тому, 29 липня 1921 року, політбюро Центрального комітету Комуністичної партії більшовиків України надіслало до Москви телефонограму, в якій зобов'язалося зібрати з УРСР 100 мільйонів пудів врожаю. Оскільки була засуха, вивезення хліба до Росії призвело до голоду на півдні України, який посилився через брак запасів зерна.
Післявоєнна господарська розруха, посуха 1921 р. та згубна для сільського господарства економічна політика більшовиків стали основними передумовами голоду 1921–1922 років, що охопив основні хліборобські регіони – Поволжя, та південні губернії України.
Українська нація, яка була другою за чисельністю в СРСР, мала величезний культурно-історичний спадок, власні славетні традиції державотворення, досвід національно-визвольної боротьби. Широкі кола інтелектуалів та економічно самостійне селянство не сприймали політики комуністичного керівництва.Тому за мету було поставлено знищення українців як політичної нації, що могла поставити питання про створення незалежної держави. Для досягнення цієї мети був обраний жахливий інструмент – вбивство голодом.
Причин для голоду, який панував у 1921-1923 роках на землях південної України, дослідники виділяють декілька. Попри врожай 1920 року, це частково несприятливі погодні умови, що призвели до невеликого врожаю 1921-го року, наслідки Першої світової війни та нова економічна політика з обов'язковою продрозкладкою – системою заготівлі сільгосппродуктів, під час якої держава забирала у селян запаси зерна та корму для худоби, тобто особисті залишки людей. А в якості пояснення влада посилалася на офіційний голод в Поволжі, через який українські селяни начебто мали допомагати сусідам. Про голод в Поволжжі починають писати у газетах. Під час другого голодомору, в 1932-му році, в українців забиратимуть хліб під такою ж тезою – десь люди голодують, а ви маєте надлишки, тому діліться. Це все супроводжувалося певними постановами. Тож у людей починають забирати врожай 1920-го року. А це призвело до того, що коли в 1921-му році стався неврожай, з'явилися проблеми з сировинною базою та харчуванням.
Частина населення почала чинити опір владі. Однак держава одразу все звела нанівець завдяки озброєному методу боротьби з населенням. Людей стали просто знищувати.
Голодомор 1932-1933 років в Україні — акт геноциду
української нації
Голодомор – акт геноциду українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932-1933 роках шляхом організації штучного масового голоду, що спричинив загибель мільйонів українців на території Української СРР та Кубані.Цинізм трагедії Голодомору полягає, передусім, у тому, що він не був наслідком стихійного лиха, засухи або неврожаю, а результатом цілеспрямованої політики сталінського режиму. Через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних, тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення. Половина загиблих внаслідок Голодомору – діти та підлітки. Геноцид 1932–1933 років забрав життя орієнтовно 1,5 мільйона дітей віком до 10 років. Визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу законодавчо закріплене Законом України "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні".
Голод 1946-1947 років
Черговою спробою геноциду українців був голод 1946-1947 років. Так, 1946 рік був неврожайним, давалася взнаки і повоєнна розруха. Але того збіжжя, що вродило на українських ланах, вистачало, аби не допустити нового голодомору. Однак під тиском Москви з України вимітали абсолютно все.
В 1946-1947 роках в Україні не повторилася трагедія в масштабах 1932-1933 років тільки тому, що на західній Україні ще не було колгоспів, і селянин-одноосібник міг залишками своєї продукції поділитися з голодними мешканцями східних областей.
Ми – пам'ятаємо…..
День па́м'яті жертв голодомо́рів — щорічний національний пам'ятний день в Україні. Традиційно в цей день громадяни відвідують богослужіння і покладають символічні горщики з зерном та свічками до пам'ятників жертвам голодоморів в Україні.Також заохочуємо із настанням темряви запалити і поставити свічку на підвіконня так, щоб її було видно з двору – на знак скорботи і пам'яті про мільйони загублених життів наших співвітчизників.
В бібліотеці коледжу діє книжкова виставка «День пам'яті жертв Голодомору»,яка дає змогу ознайомитися з працями провідних істориків, громадських активістів , письменників, які доклали зусиль,аби розсекретити і оприлюднити архівні документи, спогади очевидців про найстрашнішу трагедію в історії українського народу.
Гнатяк Н.О., працівник бібіліотеки ВСП «Заліщицький
фаховий коледж імені Є .Храпливого НУБІП України»