Наш календар
Патріарх Йосиф Сліпий –
стійкий захисник Української Церкви
(до 130 - річчя від дня народження)
Що про вас скаже історія? З яким багажем,
добрим чи поганим, ти станеш перед Богом?
Й.Сліпий
Патріарху Йосифу Сліпому не довелось жити і працювати в незалежній самостійній українській державі. Але весь свій трудовий шлях він присвятив боротьбі за неї. І в тому, що вона відбулася, немала його заслуга.
Йосиф Сліпий народився 17 лютого 1892 року в селі Заздрість Теребовлянського повіту в багатодітній родині. Батько – Іван Коберницький-Сліпий, мати – Анастасія Дичковська. Прізвище Сліпий, фактично, було прізвиськом його діда Йосипа. За переданням, це прізвисько походило від одного з предків, якого у 1709 році росіяни осліпили за те, що він воював під Полтавою проти царя Петра І на стороні гетьмана Івана Мазепи та шведського короля Карла XII. І згодом це прізвисько стало історичним прізвищем цілого видатного роду.
Йосиф навчався в початковій школі с.Заздрість, де з другого класу вивчав польську і німецьку мови, та в народній школі австрійського типу ближнього села Вишнівчик. Великий вплив на формування характеру хлопчини мав отець-парох і катехит Теодор Цегельський, відомий душпастир і просвітитель, та його сотрудник о.Василь Левицький.
Також незабутнє враження на дев'ятирічного Йосифа зробили відвідини парафії Струсів, до якої належало с.Заздрість, митрополитом Андреєм Шептицьким, який приїхав туди з візитацією. Хлопчик вперше побачив Митрополита, наступником якого йому в майбутньому судилося стати!
У 1903 році він вступив до Української гімназії в Тернополі. Відтоді набожний юнак твердо знав, що бажає служити Всевишньому і людям у Христовому винограднику. Відтак вступив до Львівської духовної семінарії й одночасно на теологічний факультет університету. Там Й.Сліпий вдруге зустрів митрополита Андрея. Митрополит, запримітивши здібного студента, направив його у колегію отців-єзуїтів в Інсбруку, де основна увага приділялася теоретичній підготовці слухачів, написанню ними богословських праць.
30 вересня 1917 року Й.Сліпий був рукопокладений митрополитом Андреєм Шептицьким. У червні наступного року він здобув ступінь доктора богослов´я.
У листопаді 1944 р. Й. Сліпий очолив греко-католицьку церкву. Він посів пастирське місце саме в той час, коли почалися переслідування уніатської церкви з боку радянської влади. Вночі 11 квітня 1945 р. митрополита і весь греко-католицький єпископат було заарештовано, а вже в березні наступного року у Львові було організовано собор, що проголосив «саморозпуск» греко-католицької церкви, яка фактично перейшла на нелегальне становище.
Майже десять років патріарх Й. Сліпий перебував у сталінських таборах Сибіру, Красноярського краю, Мордовії. У 1953 р. його звільнили, заборонивши повертатися до Львова, й відправили до будинку інвалідів під Єйськом (Краснодарський край), де він працював сторожем. Активно листувався з віруючими, таємно висвячував священиків, писав пастирські послання.
У 1957 р. його було знову заарештовано й ув'язнено на 7 років. За нього клопотали віруючі, ієрархи різних церков неодноразово зверталися до радянського уряду з проханням про звільнення митрополита. Лише в 1963 р. клопотанням Папи Іоанна XXIII Й. Сліпого було звільнено і він виїхав до Риму.
У Римі почав діяльність з розбудови церковного життя: в 1963 р. виступив на II Ватиканському Соборі й домігся надання Львівсько-Галицькій єпархії патріархального статусу, в 1966 р. відновив діяльність Українського католицького університету в Римі. Його зусиллями 1969 р. у Римі збудовано собор Св. Софії, відновлено видання журналу «Богословіє», випуск джерельно-богословських праць (вийшло понад 100 томів).
У 1965 р. Й. Сліпий став кардиналом, верховним архієпископом. Перебуваючи на цій посаді, він у 1968—1976 pp. відвідав найбільші українські громади в 14 країнах Європи та Америки, що сприяло консолідації українства всього світу.
Патріарх Йосиф Сліпий, попри свою богословську освіту, мав пристрасть до природничих наук. Перебуваючи на засланні у сибірських таборах, він спостерігав за природою, атмосферними явищами, впливом на себе сухого та морозного повітря. Крім того, Патріарх колекціонував різних комах і формував гербарії, які згодом відправив до Львова. Після звільнення, у римському УКУ він створив цілий природничий музей, де були опудала тварин і взірці мінералів.
Помер Йосиф Сліпий 7 вересня 1984 р. Був похований у збудованому ним соборі Св. Софії в Римі. У 1992 р. відповідно до його заповіту прах було перенесено на Батьківщину в собор Св. Юра у Львові.
Підготувала Наталія ГНАТЯК, бібліотекарка коледжу