Добрі справи у Літописі коледжу
Людське життя вимірюється кількістю прожитих років. Перші кроки робить малятко, щебечуть подруги-школярки, розмірковують про щось важливе молоді люди… А ось там сивочолий дідусь милується чудовим краєвидом, згадуючи свою молодість.
Життя кураторів у коледжі має свій особливий відлік - кількість випусків студентських груп. Кожна група залишає в нашій пам'яті спогади про веселі та сумні хвилини, успіхи та невдачі…Та ми завжди радіємо за наших вихованців, гордимось їхніми досягненнями.
У 2018 році мої студенти 36-ЕК групи , як пташенята з гнізда, випурхнули у доросле життя. Хтось продовжував навчатись, інші опановували ази професійної діяльності, а деякі випускники виїхали за кордон.
Жорстока війна внесла свої корективи у мирне життя кожного українця. Війна розділила його на до та після. В нас з´явились інші цінності, ми почали бажати один одному миру, спокою.
Недавня зустріч з старостою групи Валентиною Доготарь, яка майже 2 роки живе і працює в Німеччині, принесла приємні хвилини спогадів. Дізнавшись про мою вололонтерську діяльність, Валя захотіла чимось допомогти. Звісно, потреби наших захисників є дуже різноманітними. Я запропонувала придбати кровоспинні турнікети, які рятують життя наших воїнів при пораненнях кінцівок. Валя організувала збір коштів між колишніми одногрупниками.
Нам вдалось придбати 12 турнікетів «Аронія», які передали нашим волонтерам Андрію Красію та Ярославу Гринишину , а вони доставили їх за призначенням. Я вдячна всім , хто долучився до цієї доброї справи! Нехай маленька допомога наближає нас до перемоги над ворогом. Все буде Україна!
Галина СИТНИК, викладач економіко-комерційних дисциплін,
куратор 36-ЕК групи (2015-2018 роки навчання)