«Просвіті» – 155 !
« Роль історичної «Просвіти» феноменальна,
роль нинішньої – доленосна»
Павло Мовчан
12 грудня в читальній залі бібліотеки коледжу для студентів ІІ курсу була проведена виховна година, присвячена 155 річчю з дня створення Товариства «Просвіта».
Вступне слово про створення «Просвіти» виголосила завідувачка бібліотекою коледжу.
Товариство "Просвіта" – найдавніша українська громадська організація. 8 грудня 1868 року у Львові відбувся загальний збір Товариства на противагу антиукраїнським та москвофільським течіям у тогочасному культурному житті Галичини. На чолі його стояли народовці, які намагалися мирно співіснувати з офіційною австро-угорською владою, розвиваючи при цьому українську громаду. Серед них Анатоль Вахнянин, Михайло Коссак, Корнило Сушкевич, Йосиф Заячківський та інші.
Просвітяни почали свою роботу зі створення гуртків ліквідації неписьменності, засновували хати-читальні, хори, драматичні гуртки, театри. Також організовували відзначення ювілеїв відомих українських діячів, визначних подій національного значення, публічних читань, упорядкування українських шкіл.
Завдяки «Просвіті» значного розвитку набула фахова національна освіта, яка стала важливим засобом подолання відсталості у сільському господарстві та кооперації, сприяючи економічному розвитку українського села.. Тут не можемо не згадати великий вклад в цю роботу нашого земляка Євгена Храпливого.
З цікавою розповіддю про діяльність «Просвіти» в Заліщиках виступив заступник директора з навчальної роботи, історик-дослідник Михайло Сопилюк. Він зокрема зазначив:
Архівні документи від 2 липня 1897 року свідчать, що членами-засновниками читальні в Старих Заліщиках були Микола, Андрій і Максим Клічуки, Михайло Рачок, Теодор Романко, Василь Гембатюк, Василь Ткачик, отці Олександр Княгиницький і Дмитро Курдидик, Іван Коцюбійчук, Григорій Смеричанський і Михайло Гусаківський.
Аматорський гурток читальні «Просвіти» Старих Заліщик.
Просвітянська молодь Заліщик,кінець 20-х років
Із «Справоздання» читальні «Просвіти» за 1897 рік дізнаємось, що 29 серпня відбулися збори просвітян у кількості 54 членів, із яких: 21 чоловік, 3 жінки, 26 парубків і 4 дівчини. Письменних було 30, а неписьменних — 24 члени. Приміщення для читальні виділив господар Федір Романко, котрого збори вибрали її головою. Читальня передплачувала часописи «Свобода», «Добрі ради» й «Посланник». У бібліотеці було 140 книг.
В умовах відсутності інших масових джерел інформації українські книги, часописи й журнали формували світогляд членів «Просвіти», ставали мірилом моральних і культурних цінностей.»
На жаль, у 1939 р. «Просвіта» була ліквідована більшовицькою владою та знищені практично всі діючі тоді українські культурні, наукові і господарські організації. Частину вчених, просвітян було репресовано. Великою втратою для української культури стало знищення величезної кількості українських книжок, рукописів, архівних матеріалів незалежно від їхньої ідейної спрямованості та змісту і навіть медичних та господарських порадників.
Сьогодні, саме в часи, коли боротьба за українську ідентичність, українську державність виходить на перший план, суспільна значущість товариства "Просвіта" зростає в рази. Виховання національної та патріотичної свідомості українця було основною причиною створення "Просвіти" І через роки залишається головною метою діяльності Товариства.
Наталія ГНАТЯК, завідувачка бібліотекою коледжу