Голодомор. Ми пам'ятаємо!
Історія багатостраждального українського народу перенасичена трагічними сторінками минулих століть. Проте є одна з них, яка ніколи з плином часу не буде поглинута мороком забуття. Це події голоду 1932-1933 рр., який смертельним вихором пройшовся по благодатних і родючих українських землях і викосив майже все живе у селі. Цього року минає 85 років з часу тих трагічних подій.
Голод в Україні виник не внаслідок стихійного лиха, а був організований штучно. щоб зламати опір колективізації через винищення українського селянства. Це був урок покори для українців, які не досить охоче йшли до колективних господарств.
-
Сталін та його спільники хотіли винищити українське селянство, бо в ньому вбачали оплот націоналізму та приватновласницької ідеології.
-
Голодомор виник як наслідок безтямної політики добування коштів на індустріалізацію та спроби виконати першу п'ятирічку за 4 роки. Майже у всіх районах України почалися масові конфіскації з "боржників" хлібозаготівель. У них забирали сухарі, сало, картоплю тощо.
-
Було заборонено будь-яку допомогу з боку міжнародної та радянської громадськості.
-
Радянське керівництво продовжувало відправляти хліб на експорт на зважаючи на трагедію голоду в середині країни. У 1932 році збір зерна в Україні становив 13 млн. пудів. Цього цілком би вистачило, щоб прогодувати населення республіки, однак союзний уряд продовжував встановлювати для України непомірні хлібозаготівельні плани, які постійно зростали.
-
у серпня 1932 року був прийнятий закон, який передбачав смертну кару за розкрадання колгоспного майна, так званий "Закон про п'ять колосків".
-
У 1932-1333 роках режим поруч з тотальною конфіскацією всіх продовольчих запасів створює умови для викачування з селянина усіх родинних цінностей: золота, срібла, коштовних речей, вишитих рушників, сорочок. На жовтень 1933 року в Україні відкрито 263 магазини торгсіну. Магазини торгсіну продають хліб переважно за обрядово-побутове золото: нагрудні хрести, подружні обручки, сімейні реліквії. 1 КОЛОГРАМ ХЛІБА КОШТУЄ 2 ГРАМИ ЗОЛОТА ЧИ 130 ГРАМІВ СРІБЛА.
Апогею голод досяг взимку і навесні 1933 року. Люди їли товчену кору дерев, солому перемішану з гнилою капустою, котів, собак, щурів, слимаків, жаб, кропиву тощо. Села були завалені трупами людей. Були численні випадки людоїдства і трупоїдства. Деякі селяни, збожеволівши від голоду, вбивали і їли своїх і чужих дітей. Вимирали цілі села. втікачі із сіл заповнювали міста і вмирали прямо на вулицях. Прагнучи врятувати від смерті хоча б дітей, селяни везли їх до міст і залишали в лікарнях, на вулицях.
Наслідки голодомору:
-
голодомор вселив у свідомість селян суцільний страх та політичне апатію;
-
ті, хто вижив підірвав своє фізичні психічне здоров'я;
-
голод забрав мільйони життів, дослідники називають цифри від 3 до 12 мільйонів чоловік;
-
було підірвано сили народу в обстоюванні споконвічних національних прав;
-
це була трагедія народу, наслідки якої відчуваємо впродовж багатьох десятиліть;
-
Після цієї катастрофи традиційне українське село зі своїм укладом і звичаями перестало існувати. Кінець 1933 року Україна виморена штучним Голодомором. Україна втратила національну еліту, Україна стоїть на руїнах храмів, Україна позбулася всіх родинних цінностей, Україна на десятиліття позбавлена національного, політичного та громадського життя.
Останніми роками все більше світ дізнається про український геноцид. Вже багато країн світу визнали Голодомор 1932-1933рр. геноцидом проти української нації. Верховна рада України 28 листопада 2006 року прийняла Закон "Про Голодомор 1932-1933рр.", в якому сказано, що публічне заперечення Голодомору в Україні визнається наругою над пам'яттю жертв Голодомору. Свою шану жертвам Голодомору висловили Папа Римський Іван Павло ІІ та Папа Римський Бенедикт XVI. Європарламент визнав Голодомор злочином проти людства та висловив співчуття українському народу. В свою чергу Росія не визнає голод геноцидом. Офіційна позиція Росії – «Голод був, проте при цьому постраждали не тільки українці, але і росіяни, і татари, і євреї та інші національності».
Щороку, в четверту суботу листопада Україна вшановує пам'ять жертв Голодомору акціями "Запали свічку пам'яті" та молитвами в церквах і на майданах.
У ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний коледж ім. Є. Храпливого» викладачами історії М.Д. Олійник та Г.П.Петрів було проведено вечір-реквієм присвячений цим сумним подіям. Присутні переглянули документальний фільм «Голод 1933 року. Моторошний фільм про трагедію», прослухали поезію «У рік страшний Голодомору…» у виконанні А. Сидорчук (11 група). Зворушливо виконала пісню «Свіча» М. Остяк (34 група). З історичною довідкою виступали заступник директора з виховної роботи І.Я. Книш та викладач історії Г.В.Петрів. Організатори заходу висловлюють вдячність художнім керівникам О.М. Мартинчуку та С.Я. Тарасевич за музичний супровід вечора.
Ми не маємо права знехтувати уроками минулого, щоб не допустити подібне в майбутньому. Це не просто спогади – це наша трагічна історія, наше минуле, без осмислення уроків якого не може бути майбутнього. Перед пам'яттю жертв Голодомору мусимо стати чистішими і чеснішими, завжди пам'ятати про відповідальність влади перед своїм народом.
Вічна пам'ять праху жертвам Голодомору! Земля їм пухом!
Галина Петрів, викладач історії