Спогади крізь роки…
(Зустріч з випускниками до 120-річчя навчального закладу)
Летять роки. Минають ювілеї,
Та пам'ять не згаса багато літ…
Я повертаюся думками знову
У ті часи, що залишили в серці
Незгасимий слід.
Час спливає невпинно. Вже майже 120 років налічує історія навчального закладу, ім'я якому – ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний коледж ім.Є. Храпливого». Та не стираються з пам'яті імена і добрі справи людей, які в різні роки пов'язали свою долю з рідним навчальним закладом. 27 листопада студенти 25 групи спеціальності «Облік та оподаткування» мали можливість дізнатися про навчання, побут, дозвілля і вільний час студентів, які навчалися у сімдесятих роках минулого століття, з уст випускниці Заліщицького радгоспу-технікуму Червоногріцької (Вербіцької) Ольги Антонівни, нині викладача овочівництва Заліщицького аграрного коледжу, спеціаліста вищої категорії.
«Студентські роки – це не тільки складання іспитів та заліків. Це той час у житті людини, коли відбуваються найяскравіші відкриття, а бажання рухатися вперед змушують домагатися більших успіхів», – ділиться спогадами Ольга Антонівна, і допитливі очей студентів спостерігають за її цікавою розповіддю.
Ольга Антонівна навчалася у нашому навчальному закладі ще у 1972-1976 роках. Її спогади відтворюють сторінки історії коледжу, пов'язані з навчанням у невеликій будівлі на два поверхи – так званому старому корпусі, прикрашеному алеєю з виноградним розсадником, чудовим садом, незліченною кількість різноманітних квітів навіть рідкісних сортів, що вабив п'янким ароматом бузку та тішив око декоративними насадженнями. Викладач пригадує: «Свого часу хотіли закрити навчальний заклад, але коли представники комісії побачили неперевершену красу, то прийшли до висновку, що гріх від Бога знищити її».
Своїми враженнями від цікавої розповіді поділилася Ірина Зубик, студентка 25 гр.: «Хто б міг уявити, що наш коледж у минулому мав близько ста п'ятдесяти голів великої рогатої худоби і двісті свиней? Що було декілька гектарів ягід, фруктовий сад і велика земельна ділянка колекційно-дослідного поля, яку обробляли студенти?». «Мені цікаво було дізнатися, – зізнається студентка Тетяна Осадчук, – що стипендія у той час становила тридцять карбованців і за сімнадцять з цієї суми можна було харчуватись триразово увесь місяць. Ця зустріч залишила у мене приємні враження, дала більшого стимулу до навчання, поглибила знання з історії навчального закладу». Студентка Кирилюк Уляна додала, що цікаво було дізнатись, якими були студенти сімдесятих: «На мене справили враження захоплюючі історії з студентського життя Ольги Антонівни, переконливість того, що студенти у минулому були гідними нести це звання: виховані, відповідальні, старанні у навчанні, вони вміли берегли дружбу і цінували, що вибрали саме цей навчальний заклад». І це не дивно, адже ще на початку зустрічі Ольга Антонівна звернула увагу присутніх, що за весь період навчання у коледжі панувала висока дисципліна, студенти мали міцні знання, добру практичну підготовку, а ще вони відчували щиру батьківську опіку з боку педагогічного колективу. Ці добрі традиції збереглися до сьогодні і продовжують втілюватися у життя сучасних студентів Заліщицького аграрного коледжу.
Під час зустрічі були присутні заступник директора з виховної роботи Книш І.Я. та викладач суспільних дисциплін Війтик Ю.П.
Атаманчук Л.А., куратор 25 групи
Фото Війтика Ю.П.