Search

Обрати мову



Ми від батьків одержуєм майбутнє

Наші випускники – наша гордість

 

Ми від батьків одержуєм майбутнє

БАТРИН ВАСИЛЬ ПЕТРОВИЧ.

 

 

 

 

Роки навчання: 1986 – 1989.

спеціальність "Бухгалтерський облік"

До 2019 року - директор ТзОВ"Степ-М"с. Росохач Чортківського району

 

Обери професію собі до душі,

і тобі не доведеться працювати ні дня

Конфуцій

«Такий девіз я обрав собі на все життя», — стверджує Василь Петрович, мій батько. Взірців для наслідування може бути безліч. Для мене авторитет - батько. Коли я запитала, що вплинуло на його вибір професії , він відповів: «На мою думку, це – позиція друзів, позиція вчителів; інформованість; здібності і власна позиція».

Батрин Василь Петрович народився 10.03. 1971р. у сільській родині, де любов до праці на першому місці. І коли з відзнакою закінчив школу, проблем з вибором професії не було. Мріяв повернутися працювати у рідне село.

У 1989 році закінчив з відзнакою Заліщицький радгосп-технікум за спеціальністю «Бухгалтерський облік».

Після закінчення в 1993р. Тернопільського фінансово-економічного інституту розпочав свою трудову діяльність у рідному селі в колгоспі на посаді бухгалтера машино-тракторного парку. У 1994р. організував мале підприємство «Січ» (цегельний завод). У 1996р працює заступником голови колгоспу. Після земельної реформи був одним із засновників ПАП «Росохацьке».

Одружився з Кицелюк Оксаною 31 жовтня 1998р. В них народилося троє дітей: в 1999 році народився мій брат, згодом випускник Заліщицького коледжу, я народилася в 2001р, і теж навчалася в коледжі; моя сестра — в 2006 р.

У 2008 р. із приходом іноземних інвестицій успішно розпочало свою роботу ТзОв "Степ-М"(с. Росохач Чортківського району Тернопільської області), яке очолював Василь Петрович. Нині він займається приватним підприємництвом.

Зерно любові до рідної землі зародилося на ниві Заліщицького радгоспу-технікуму і дало добрі плоди для моїх односельців. Заліщики на деякий час стали другою домівкою для мого батька. Він завжди ділиться цікавими розповідями із студентського життя. Ці спогади мали неабиякий вплив на вибір мого життєвого шляху. Мій батько —-розсудлива людина, добрий приклад для мене.

Чудові викладачі мого батька із Заліщицького технікуму продовжували сіяти розумне, добре, вічне і для мене, і для мого брата. Про вибір професії питання для мене не поставало. Ще навчаючись у школі та слухаючи цікаві розповіді батька про навчання у Заліщицькому технікумі, я зрозуміла, що хочу вибрати професію бухгалтера. А від батька порада одна: професія бухгалтера найкраща. Заліщицький аграрний коледж став для мене місцем для успішного навчання, цікавих зустрічей, захоплюючих мандрівок.

Батьки і діти. З'єднані два слова

І їх ніколи нам не розділити…

Ми від батьків одержуєм майбутнє,

Щоб потім і дітей своїх навчити

Батрин Тетяна, випускниця коледжу

Глова Г.Р., викладач-методист вищої категорії

 

: